Мій старий друже! Ця картка вас здивує. Так з серпня я в Росії, де знайшов житло з опаленням і освітленням, набагато кращім ніж у Тонкіні. Це цілий статок! Дружківка – це далеко невелике місто, це велика робоча колонія, що ізольовано лежить у відкритому степу. Вітер такий холодний, що з нього можна здерти шкуру з буйвола!! (французький вислів). Вже напевно відчувається холод. На вулиці зустрічаються лише люди, закутані у хутро з ніг до голови. Прийшов час і для Торця, що тече біля колонії, де я часто був, спостерігая за жінками в костюмі Єви. Це чудовий вигляд, повірте мені. Не думай ні на мить, що я жартую, це правда. В Росії в багатьох місцях одяг для купання не відомий. Найважче для мене по приїзді було постійне позбавлення вина і навіть пива. Ці напої так само, як і алкоголь заборонені. Невдалий захід, який не має жодного виправдання з точки зору іноземців. Ми устроїлися дуже зручно. В помешканні є їдальня, вітальня, кабінет, 2 спальні, кухня, ванна кімната, кімната для покоївки та утриманців. На фабриці, що виготовляє лише військову техніку, працює 8000 робітників, серед яких 2500 полонених. Робота дуже цікава або те, що стосується мене і, перш за все, дуже добре підтримується командою. Кожен керівник відділу, а нас 7, має двоколісний екіпаж, наданий компанією. Тож я виставляю себе вперед! Я дуже намагаюся вивчити російську але прогресу немає, це дуже важка мова. І потім, у моєму віці, я думаю, що мозок старого колонізатора не здатен на жодні зусилля пам’яті. Я уважно стежу за рухами префектури, але не бачу там твого імені. Я сподіваюся, що твоя призначення префектом відбудеться якомога швидше. Не лінуйся, дай свої новини, вони будуть до вас привітними. Дружні спогади. А. Браутц. Підприємство кузень і металургійних заводів на Донці, Єкатеринославької губернії в Дружківці, Росія.

Цей переклад зробила  Alexandra Goujon з Франції він трохи відрізняється, але Олександра каже вона погано знає українську, тому може де не вірно підібрала слово.