Введенська церква 1777 р.

Обмір і фото 1929 р.

Село лежить на березі р. Уди, в 15 км від Чугуєва. Церква збудована 1777 року[1]. За планом введенська церква належить до поширеного у XVIII ст. на Лівобережжі типу тризрубних будов, що складалися з восьмигранника та двох шестигранників[2]. Восьмигранник має ширину більшу за довжину; вівтар – шестигранник, вписаний в квадрат; у шестигранного бабинця довжина помітно переважає ширину. В цілому план будови вписується в прямокутник з відношенням боків 2 : 1. Це – доволі простора, як на село, церква (внутрішня довжина будови 19 м, ширина центральної дільниці – 9 м), але невисока: внутрішня висота центра – коло 13,5, а вівтаря лише 9 м. Проте зовні виглядає вона помірно стрункою.

В інтер’єрі об’єм бабинця майстер значною мірою відокремлює від центра. Широкі заплечики центрального зрубу залишають вузький і невисокий прохід (2,5 м ширини і висоти), оформлений у вигляді арки. Помірно стрункий зруб стін бабинця завершує восьмигранний наметовий залом, перекритий в зеніті маленьким плафоном. Освітлено бабинець двома вікнами, прорізаними на середині висоти південної та північної грані зрубу.

Зруб стін вівтаря стрункіший за зруб бабинця, бо при однаковій їх висоті вівтар у плані коротший. Наметовий залом вівтаря на метр нижчий залому бабинця, і перекрито його плафоном вдвоє більшого діаметра. Освітлення – таке ж, як і у бабинці.

Висота зрубів стін усіх трьох дільниць однакова, тому просторіше приміщення центральної дільниці в зрубі стін пропорційно здається дещо нижчим вівтаря чи бабинця. Але завдяки гранчастості плану кожна окрема грань усіх зрубів, отже і центрального, набуває видовженої по вертикалі форми і тим посилює стрункості зрубу. Коротким і дуже стрімким (70°) заломом об’єм центрального зрубу переходить у відносно високий (його висота дорівнює половині висоти зрубу стін) восьмерик, витягнутий, на відміну від плану зрубу стін, по осі схід–захід. При переході восьмерика у другий залом над вузькими гранями врубано бруси, довші ширини цих граней; вони починають собою залом і виконують роль ригелів, а під ними утворилися своєрідні глухі пазухи. Грані другого залому заломлено круто (40°), в зеніті залом перекриває плафон, менший за вівтарний і більший, ніж у бабинці. Центральна дільниця освітлена щедріше, ніж вівтар чи бабинець: тут в південній та північній гранях зрубу стін прорубано по парі вікон та ще у восьмерику прорізано по сторонах світу четверо круглих вікон.

Зовні будову опрацьовано дуже скромно, в простих лаконічних формах і гармонійних пропорціях. Церква має три верхи. Зруби стін східної і західної дільниць перекриті стрімкими восьмигранними стіжковими дахами і завершуються глухими ліхтарями з главками.

Центральна дільниця має верх більш розвиненої форми, що складається з залому, восьмерика, другого залому і глухого ліхтаря з главкою. Верхній залом центрального верха має теж дах стіжкової форми. Верх центральної дільниці помітно переважає висотою верхи вівтаря і бабинця.

Грані дахів усіх заломів – плоскі, прямолінійні в контурах; вони, певно, зберегли вигляд первісних дерев’яних дахів.

Зруби стін і восьмерика ошальовано всторч. Усі грані стін на середині їх висоти оперізує поясок. На ньому лежать підлокітники вікон. Центри круглих вікон восьмерика, що розміщені у південній та північній гранях, лежать на висоті, що дорівнює половині довжини будови.

Аналіз обмірних креслеників. Вихідний розмір для побудови плану – ширина центра. План центральної дільниці – восьмигранник, вписаний в прямокутник, у якого довжина – апофема рівностороннього трикутника з стороною = ширині дільниці. Половина діагоналі цього прямокутника дає довжину плану бабинця. Половина діагоналі квадрата з стороною = довжині центральної дільниці дає довжину й ширину вівтаря та ширину бабинця.

Західна грань плану центра дорівнює ½ суми довжини центра й бабинця; східна грань довша на товщину одного бруса; північна й південна грані = ½ ширини центра.

У шестигранника бабинця західна грань дорівнює ½ ширини його, а південна й північна дорівнюють південній грані центра.

У вівтарі південна й північна грані дорівнюють ½ довжини плану центра, а східна грань на товщину бруса коротша західної грані бабинця.

Висота зрубів стін усіх дільниць однакова, вона дорівнює півсумі довжини плану центра й вівтаря[3].

Перший залом центральної дільниці в розрізі дає трапецію. Для заготівлі зрубу цього залому майстер використав шаблон-трапецію, у якої основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = висоті зрубу стін (півсумі довжини плану центра і вівтаря чи діагоналі південної половини плану бабинця), а висота залома разом з зрубом стін = повній довжині плану центра.

У восьмерика довжина = висоті зрубу стін, ширина = апофемі рівностороннього трикутника з стороною = довжині восьмерика. Отже, відношення довжини до ширини у восьмерика пропорційно таке ж, як і плану дільниці. Висота восьмерика = ½ висоти зрубу стін, а разом з висотою першого залому = довжині південної грані плану дільниці.

Для заготівлі зрубу другого залому використано трапецію-шаблон, у якої основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = ¼ основи, висота вівтаря = ширині плану центра.

Для заготівлі зрубу залому бабинця вжито шаблон-трапецію, у якої основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = ½ довжини плафона вівтаря і висота = ½ висоти зрубу стін (= висоті восьмерика центральної дільниці). Внутрішня висота бабинця = довжині плану бабинця плюс ½ довжини плану центра[4].

Зруби стін вівтаря і бабинця починають переходити в восьмигранник на висоті = довжині плану бабинця.

Вікна в зрубах стін заложено на висоті = ½ повної довжини плану бабинця. Центр круглого вікна в восьмерику лежить на висоті = ½ довжини будови.