Борова, церква Різдва Богородиці (С. Таранушенко)

Церква Різдва Богородиці[1].

Фото Є. Рєдіна 1900 р.

В протилежність до Преображенської церкви в Антонівці, в церкві Борової панує горизонталь. У всіх присадкуватих компонентів будови висота менша їх довжини (і ширини).

Дубова. Одноверха. Тризрубна. Центр в плані – восьмигранник (чотиригранник з відсіченими кутами), вівтар – шестигранник (чотиригранник з відсіченими зовнішніми кутами), бабинець – перероблено (був шестигранник або чотиригранник). Найбільш високий компонент будови – зруб стін центральної дільниці, грані його чітко виявляють нахил всередину; він присадкуватий, висота менша довжини, до того ж на середині висоти його ділить навпіл пояс. Низький дуже круто засклеплений перший залом переводить об’єм дільниці у низький світловий восьмерик (площа його дорівнює, приблизно, плану вівтаря і висота – ⅓, наблизно, довжини). Грані другого залому засклеплено також круто.

Зруб стін вівтаря (і бабинця) вдвоє нижчий центрального. Зовні вівтар перекрито невисоким п’ятигранним наметовим дахом. Бабинець після ремонтів втратив первісний вигляд. Майстер головну увагу приділив центральній дільниці. Вівтар і бабинець як своєю площею, так і масами, об’ємам відіграють більш ніж підпорядковану роль. Цим церква в Боровій нагадує церкви «баштового» типу.


[1] У відповіді на анкету, розіслану харківським підготовчим комітетом по організації XII археологічного з’їзду, дата побудови церкви показана 1762 р. і сказано, що вона перенесена з Гороховатської пустині, а в 1848 р. ремонтувалася. Ф. Гумилевский «Харьков». Отд. IV. С. 235 дату побудови церкви називає 1782 р. Фото зовнішнього вигляду опубліковано у виданні: Таранушенко С. Пам’ятки Слобожанщини. Таб. XXXV, рис. 3.