У чернігівському державному історичному архіві нам довелося ознайомитися з «Делом о всех состоящих в Малой России казенных домах», розпочатим 1781 року 8 червня^[1]. Це Діло дає цікавий матеріал для пізнання українського будівництва доби Гетьманщини, для ознайомлення з урядовими, цивільними житловими, а почасти й господарськими будівлями. Ввести в науковий обіг нові матеріали з історії української архітектури ХVIII ст., які містить у собі цей документ, таке завдання цього нарису.

Українська цивільна архітектура минулих віків, зокрема житло, будувалася майже вся без винятку з нетривкого матеріалу – дерева. Вік цих будівель був коротким. Через недовгий час вони ветшали і замінялися новими. Житлове будівництво зазнавало також колосальних втрат від частих пожеж. В результаті – цивільне будівництво минулих віків безслідно зникало.

Залишалося єдине джерело для пізнання цивільної архітектури минулого – архівні документи, в яких ці пам’ятки відбивалися в тому чи іншому вигляді. Але це джерело залишалося і досі зовсім невикористаним.

У чернігівському державному історичному архіві нам довелося ознайомитися з «Делом о всех состоящих в Малой России казенных домах», розпочатим 1781 року 8 червня . Це Діло дає цікавий матеріал для пізнання українського будівництва доби Гетьманщини, для ознайомлення з урядовими, цивільними житловими, а почасти й господарськими будівлями. Ввести в науковий обіг нові матеріали з історії української архітектури ХVIII ст., які містить у собі цей документ, таке завдання цього нарису.

Оця робота є спробою освітити деякі проблеми українського цивільного будівництва XVIII ст. за допомогою саме архівних документів.

Досі в науковій літературі не було описано, який вигляд мали урядові будівлі козацької доби: полкові та сотенні канцелярії, земські суди, ратуші, магістрати, гродські суди, комісарства. Як побачимо далі, полкові урядові установи містилися в будівлях, що мало чим різнилися від старшинських житлових будинків, а сотенні канцелярії та ратуші й магістрати містечок і сіл ще менш були відмінні від міщанських будиночків чи селянських хат; деякі з урядових установ містилися в найманих приватних житлових будинках^[2]. Отже, по суті Діло дає значний за кількістю, різноманітний за типами будівель матеріал про цивільне житлове будівництво майже всієї тодішньої Гетьманщини (див. рис. 1). А взявши до уваги те, що деякі з описаних у Ділі будівель були вже тоді дуже старими^[3], себто їм було вже близько сотні літ, то вони характеризують будівництво (архітектурні форми) першої половини ХVIII, а в деяких випадках навіть другої половини ХVII ст. Для ХVIII ст. Діло дає масовий матеріал у великій кількості. Оскільки «живих», тобто уцілілих датованих пам’яток цивільного і житлового будівництва того часу дійшло до нас дуже мало, значення матеріалу, збереженого Ділом, важко переоцінити.

Походження Діла таке: року 1782 на Україні скасовано адміністративний поділ на полки та сотні і на всю територію України було поширено «Положение о губерніях». В зв’язку з підготовкою цієї реформи влітку 1781 р. було проведено реєстрацію урядових будинків Гетьманщини. «Малой России губернатор» Андрій Милорадович за наказом «Малороссійского и Слободско-Украинского» генерал-губернатора Рум’янцева-Задунайського розіслав усім полковникам Гетьманщини ордери. Цими ордерами він «рекомендував в самой возможной скорости» під особистим «надзиранием» полковників плани існуючих урядових будинків «сочинить и оные нарочним надежным сотенным старшиною или значковым товарищем… в Глухов доставить», призначивши для складання планів з-поміж «подведомых чиновников самых исправных и прилежных и к тому способных персон». Плани ці, вказує ордер, потрібні були для того, щоб, по-перше, виявити, які з існуючих будинків придатні для розміщення в них нових урядових, і, по-друге, для того, щоб ці будинки пристосувати до рум’янцевських планів.

Ознайомившись з Ділом, ми всю графічну частину матеріалу, вміщену в документі, сфотографували, а найважливі для нас уривки з документу виписали і тепер в опрацьованому вигляді цей матеріал тут подаємо.

В Ділі зібрано: 1) копії ордерів Милорадовича до полковників Гетьманщини; 2) частина матеріалів (рапорти), що надійшли до Глухова з полкових канцелярій у відповідь на ці ордери; 3) «Ведомость в новоучреждаемой Киевской губернии казенного строения»; 4) чернетка первісного проекту розподілу урядових полкових та сотенних будівель поміж Київською та Новгород-Сіверською губерніями, що був складений в Глухові на підставі надісланих з полків відомостей.

На жаль, в архівне Діло потрапили, очевидячки, не всі матеріали, що надійшли від полкових канцелярій і що взагалі були зв’язані з реорганізацією урядових установ. Наприклад, у Ділі немає ніяких матеріалів з Полтавського полку, а про урядові будівлі Лубенського, Миргородського та Гадяцького полків у згаданій «Ведомости» маємо тільки уривки переліку будівель. І по іншим полкам є лакуни^[4]. Однак і те, що потрапило до Діла, дає багато для пізнання цивільної архітектури України ХVIII ст.

Найціннішою частиною Діла є описи та графічні матеріали (кресленики або схеми планів, фасадів) урядових будівель. Здебільшого ці схеми, як писав у своєму рапорті чернігівський бригадир П. Милорадович, «за неимением геодезистов просто в графах... чиновниками сочинены».

В Ділі справді знаходимо такі вказівки на чиновників – «сочинителів планів». Це були: сотник березинський Сахновський, який склав плани і описав сотенні канцелярії Березного, Стольного та Синявки; полковий осавул Семен Бакуринський, що описав і викреслив схеми планів й перекроїв урядових будинків у Білоусі, Седневі, Городні та Новій Вісі; осаул полковий чернігівський Яків Круп’янський, який описав і дав схеми чернігівської, слабинської, виблянської та любецької сотенних канцелярій; сотник сосницький Петро Мленецький, який описав і накреслив схеми планів сосницької, волинської та поборницької сотенних канцелярій; сотник бакланський Микола Ноздра, що накреслив схему плану бакланської сотенної канцелярії. Схеми планів сотенних канцелярій накреслили: шаповалівської – сотник Петро Псьол; дівицької – сотник Володимир Галка; івангородської – значковий товариш Семен Приданісов; прохорської – значковий товариш Василь Самойлович; попівської – значковий товариш Дмитро Хилчевський; ніжинської четвертополкової – отаман сотенний Іван Панченко; стародубівської первополкової – сотник Василь Гром; стародубівської второполкової – писар сотенний Федір Курдицький; топальської – Василь Рубець; стародубівську новоміську сотенну канцелярію «списовал» писар сотенний Михайло Андрієвський, бахмацьку – значковий товариш Іван Мальков. Хто склав решту схем планів і фасадів – у Ділі вказівок немає.

Частину планів склали фахівці-архітектори. Наприклад, у Ділі знаходимо плани й фасади урядових будівель Київського полку, виконані невідомим нам фахівцем-архітектором. П. Милорадович у згаданому нами рапорті зазначив, що план будинку чернігівського полковника був раніш уже складений підпоручником Ярославським.

Систематизувавши відомості про урядові будівлі окремих полків, розкидані по різних документах Діла, ми бачимо, що воно зберегло матеріали по дев’яти полках Гетьманщини. Бракує, як ми вже зазначили, матеріалів по Полтавському полку.

Вміщені в Ділі матеріали не всі однакової якості й вартості. По Київському полку дійшла «Ведомость... в новоучреждаемой Киевской губернии... казенного строения», у якій є перелік урядових будов Київського полку. Крім того, дійшли кресленики планів і фасадів частини урядових будівель. На жаль, у Ділі при креслениках урядових будинків Київського полку немає докладних описів (із зазначенням розмірів покоїв, будівельного матеріалу, техніки) – таких, як, наприклад, маємо для будівель Чернігівського полку. Шкода також, що в Ділі збереглись кресленики самих позакиївських будівель, а київських будівель Діло дає тільки перелік. З цього переліку довідуємось, що в Києві в Печерській фортеці були такі урядові будівлі: муровані – губернська канцелярія, чотири батальйонні канцелярії, «дом казенной, называемый Клов», цейхгауз, обнесений муром, та дерев’яні – «казенный дом называемый дворец», губернаторський та обер-комендантський будинки, артилерійна канцелярія, цейхгауз обложної артилерії, батальйонна школа, три казенних будинки, два артилерійних «работных» будинки та чотири батальйонних шпиталі. У верхньому Києві казенні будівлі були такі: школа мурована для солдатських дітей, три батальйонних канцелярії та два магазини. На Подолі: муровані будови – магістрат, «дом для обучающихся в Киеве студентов», магістратський шинок, гостинний дім, магістратський магазин; дерев’яні – сотенна канцелярія, магістратська пошта, головний лазарет, аптека.

Поза Києвом найбільше урядових будівель Київського полку було в Козельці. Там були розміщені: полкова київська канцелярія (рис. 2), магістрат (рис. 3), суд земський (рис. 4), сотенна канцелярія (рис. 5), будинок полкової артилерії (рис. 6), соляна комора. Полкова канцелярія була двоповерхова, цегляна, мурована будова^[5]; решта будівель – одноповерхові, дерев’яні. В Острі було три урядові будівлі – суд земський (рис. 7), магістрат (рис. 8), сотенна канцелярія (рис. 9). В Гоголеві (рис. 10), Баришполі (рис. 11), Кобижчі (рис. 12), Моровську (рис. 13), Олишівці (рис. 14), Мрині (рис. 15) та Носівці (рис. 16) були сотенні канцелярії. Усі ці сотенні канцелярії, як і урядові будівлі в Острі, були одноповерхові, дерев’яні. В Ділі збереглися кресленики планів і фасадів усіх позакиївських урядових будівель Київського полку, за винятком будівель двох митних дворів у Стайках, про які згадується у «Ведомости».

По Прилуцькому полку в Ділі знаходимо також самі кресленики планів і фасадів урядових будівель, а описань їх немає. В Прилуцькому полку були такі будинки урядових установ: полкова канцелярія в Прилуках – містилася разом з гродським судом в одному будинку (рис. 17), суд земський – один у Прилуках (рис. 18), другий в Іванці (рис. 19). ратуша в Прилуках (рис. 20) і п’ять сотенних канцелярій: у Корибутові (рис. 21), Іваниці (рис. 22), Переволочні (рис. 23), Монастирищі (рис. 24) та Жоравці (рис. 25). Усі урядові будівлі полку були дерев’яні і одноповерхові.

По Чернігівському полку в Ділі знаходимо досить докладні описи будівель. Тут подаються розміри покоїв у плані, часто визначено висоту стін, а часом й висоту покрівлі, перелічено вікна, двері, печі, а іноді й столи, лави тощо, знаходимо також указівки на будівельний матеріал (сосна, дуб, береза; з кругляка, з пластин, з пиляного дерева; груба з зелених кахлів; вікна з оболонками; шкло аркушеве білої води і т. п.); зазначається будівельна техніка (рублена в простий угол, в шули, плетена з лози, покрито дранню в лотоки, двері на п’ятниках дерев’яних...); зустрічаємо також указівки на стан будови (стіни «способные», комора «ветхая»…). Є у Ділі також чимало інших цінних відомостей про тогочасну архітектуру. До описів будівель додано в поодиноких випадках схематичні – безмасштабні – обриси планів.

В Чернігівському полку Діло занотувало такі урядові будівлі: в Чернігові – цегляний будинок, у якому розміщалися полкова канцелярія та гродський суд^[6], мурований двоповерховий магістрат^[7] (у цьому будинку містилося і комісарство), мурований полковницький будинок^[8] та дерев’яна сотенна канцелярія (рис. 31). Поза Черніговом описані такі сотенні канцелярії: в Березному (рис. 28), Стольному (кресл. 27), Синявці (кресл. 12), Сосниці (рис. 30), Волинці (кресл. 48), Хлоп’яниках (Понорницька, кресл. 14), Білоусі (рис. 43), Седневі (рис. 42), Великій Вісі (Ропська, рис. 45), Городні (рис. 44), Виблях (кресл. 42), Слабині (кресл. 49), Любечі (кресл. 10) та Киселівці (кресл. 6). Крім сотенних канцелярій у Ділі знаходимо ще описи типових трикамерних селянських хат, пристосованих під караульні («козачі») – Стольне (кресл. 7), Білоус (кресл. 2), Городниця (кресл. 3), Мена (кресл. 4)^[9], шинку, городянської сотенної канцелярії, комор (Стольне, Синявка), сараїв (Синявка, Сосниця, Білоус, Седнів, Городня), амбарів (Велика Вісь, Седнів), стаєнь (Білоус, Велика Вісь). Усі сотенні канцелярії Чернігівського полку та усі службові будівлі при них були дерев’яні, одноповерхові.

По Ніжинському полку зареєстровано було 52 урядові будівлі. На жаль, про значну частину цих будівель докладних відомостей у Ділі немає. Про них ми довідуємося лише з «Ведомости вновь учреждаемой Новгород-Северской губерніи казенного строенія», куди були внесені урядові будівлі Ніжинського полку. З відомості ми дізнаємося, що в Ніжині були такі урядові будівлі: полкова канцелярія, суд земський, грецького братства суд, два магістратські будинки з мурованими льохами, дві (з чотирьох) сотенні канцелярії. В Глухові було три муровані і одинадцять дерев’яних будівель. В Ямполі була сотенна канцелярія. Ніяких даних про ці будівлі – ні описів, ні креслеників, ні схем планів – у Ділі немає.

Для інших урядових будівель Ніжинського полку Діло дає більш або менш докладні відомості, а також схеми планів. Наприклад, для сотенних канцелярій Шаповалівки (рис. 47) й Оленівки (рис. 34) Діло дає короткий опис та схеми плану, поєднанні в одному рисунку із схемою перекрою криші. Для сотенної канцелярії, суда земського (рис. 39), «особого здания» суда земського та тюрми в Батурині Діло дає схему плану, сполучену в одному рисунку зі схемою перекрою і даху та даними тільки про загальну довжину й ширину цілої будови. Для сотенних канцелярій Салтикової Дівиці (рис. 33), Веркиївки (рис. 48), Попівки, Прохорівки (рис. 46), Івангорода (кресл. 36), Бахмача (кресл. 25), Ніжинської на Новому Місті (рис. 32), Вересочі (рис. 35), Нових Млинів (кресл. 41), старого (дерев’яного, кресл. 9) та нового (мурованого, рис. 38) будинків ніжинського магістрату маємо лише схеми планів з розмірами окремих покоїв. Для сотенних канцелярій Борзни (рис. 40) і Конотопа (рис. 49) знаходимо в Ділі схеми плану і окремо схему фасаду та цифрові дані про розміри кожного покою. Для сотенної канцелярії Вороніжа (рис. 27) знаходимо кресленик плану в масштабі без опису. Для сотенної канцелярії (рис. 56) та ратуші (рис. 57) Коропа Діло дає рисунок фасаду й доволі докладні описи плану. Для сотенної канцелярії та ратуші Кролевця маємо лише частину цифрових даних для плану. Для сотенної канцелярії Занків указані тільки довжина та ширина цілої будови. Графічних матеріалів для останніх трьох будівель у Ділі немає.

Окрім цього по Ніжинському полку в Ділі знаходимо описи зі схемами плану тюрми (Шаповалівка, Батурин, Вересоч), комори (Батурин), льоху (Батурин), соляної комори (Батурин). Як показують схеми й описи, урядові будови Ніжинського полку, за винятком недобудованого триповерхового мурованого ніжинського магістрату, були одноповерхові, дерев’яні.

В Стародубівському полку Діло зареєструвало такі урядові будівлі: в Стародубі – полкова канцелярія і суд гродський (містилися разом в одному будинку, рис. 41), магістрат (рис. 51), три сотенні канцелярії (рис. 36, кресл. 30), суд земський (рис. 29, в приватному будинку генерального бунчужного Бороздни), будинки – полкової музики, лазарету, двір артилерії полкової стародубівської з різними дерев’яними будівлями, мурованим льохом і соляним сараєм; у Новгороді-Сіверському – магістрат (кресл. 18) та сотенна канцелярія (кресл. 39); в Мглині – магістрат (рис. 53) та сотенна канцелярія (рис. 37); в Погарі – суд земський (мурований), магістрат (кресл. 19), сотенна канцелярія (рис. 50); в Чорноокові – сотенна топальська канцелярія (рис. 55); в Почепі – дві сотенні канцелярії (рис. 54); в Баклані – сотенна канцелярія (кресл. 17); в Шептаках – сотенна канцелярія; у Вишкові – митниця.

У Ділі майже для всіх^[10] урядових будівель Стародубівського полку знаходимо схеми планів. Для магістрату, первополкової, второполкової та новоміської сотенних канцелярій Стародуба, для магістратів Мглина й Погара, для топальської, погарської, первопочепської, второпочепської, бакланської та шептаківської сотенних канцелярій Діло дає рисунки, на яких схема плану сполучена зі схемою перекрою криші, а для стародубівської полкової канцелярії та суда земського в одному рисунку сполучено план з фасадом покрівлі.

Урядові будівлі цього полку (за винятком недобудованого мурованого погарського суду земського, рис. 52) були одноповерхові, дерев’яні.

По Переяславському полку в Ділі знаходимо матеріали у відомості урядових будівель, складеній в канцелярії А. Милорадовича, та в «Описании... казенным строениям», надісланому А. Милорадовичу переяславським полковником Гр. Іваненком. У відомості занотовано ряд будинків, про які не згадується в «Описании» Іваненка, а саме: в Переяславі – дім комендантський, комендантська канцелярія, «инжинерной майстеровой двор», провіантський магазейн, соляний і пороховий льохи; в Золотоноші – соляний амбар; у Сокиринцях – митниця. В «Описании» їх ми не знаходимо певне тому, що вони не належали до полкової юрисдикції. Про ці будівлі ми з Діла нічого більше не дізнаємося крім того, що вони існували.

В «Описании», складеному переяславським полковником Іваненком, немає ні креслеників, ні схем будівель, ні цифрових даних про розміри цілої будівлі та окремих її покоїв. На підставі «Описания» можна скласти тільки уявлення про число та порядок розміщення покоїв у будівлі і в них печей, та знайдемо відомості про будівельний матеріал й стан будівлі.

Полковник Іваненко називає такі урядові будівлі: у Переяславі – полкова канцелярія, що містилася разом із гродським судом в одному будинку, та караульня у дворі полкової канцелярії, суд земський, магістрат (а в магістратському дворі – караульня, соляний амбар, ще дві комори та дві крамниці), первополкова сотенна канцелярія, второполкова сотенна канцелярія, третєполкова сотенна канцелярія з двором, а в ньому – хата сторожа та повітка; терехтемирівська сотенна канцелярія, цейхгауз з двох амбарів, комори, шопа на терези з двома караулками; в Золотоноші – сотенна канцелярія, суд земський і комісарство в одному будинку, а в судовому дворі – караульня, архів, льох для скарбової суми. Поза Переяславом сотенні канцелярії були в Воронкові, Баришівці, Березані, Басані, Яготині, Гелм’язові, Кропивній, Ірклієві, Канівцях, Піщаній, Домонтові, Прохорівці, Ліплявому.

Усі урядові будинки Переяславського полку були дерев’яні, одноповерхові.

По Лубенському, Миргородському та Гадяцькому полках «Ведомость... вновьучреждаемой Киевской губерніи казенного строенія", вміщена у Ділі, дає тільки дуже неповний перелік урядових будинків. Очевидно матеріали, надіслані від полкових канцелярій, на основі яких в Глухові складалася згадана «Ведомость», у Діло не потрапили. Загинули вони чи переховуються десь в іншому місці – не знаємо.

У Лубенському полку зареєстровано Ділом такі урядові будови: в Лубнах – полкова канцелярія і суд гродський, мурований архів, дві сотенні канцелярії, ратуша, головна аптека; у Пирятині – дві сотенні канцелярії; в Луком’ї, Оржиці, Жовнині, Куренці, Чигирин-Діброві, Яблуневі, Хмелеві, Смілому – по одній сотенній канцелярії.

По Миргородському полку занотовано такі урядові будинки: в Сорочинцях – полкова канцелярія і суд гродський, суд земський, сотенна канцелярія, дерев’яна будова, де зберігалась полкова гармата, льох дерев’яний з мурованою шиєю, комора соляна; в Остап’ї – суд земський і сотенна канцелярія; в Миргороді, Голтві, Городиці, Шишаках, Яреськах, Білоцерківці, Устивиці, Зуївцях, Багачці – по одній сотенній канцелярії^[11].

По Гадяцькому полку у Ділі знаходимо вказівку лише на три сотенні канцелярії – в Комишній, в Ковалівці (первополкова), в Борках (второполкова).

Про Полтавський полк ніяких матеріалів у Ділі немає.

Отже, урядові будинки на Гетьманщині не тільки сотенні, але й полкові були майже всі дерев’яні, одноповерхові. У Гадяцькому, Миргородському, Переяславському, Прилуцькому полках не було зовсім мурованих цивільних урядових будинків. У Стародубівському полку була одна недобудована мурована будова – погарський земський суд. У Лубенському полку теж одна мурована будівля – полковий архів в Лубнах. У Ніжинському полку Діло називає мурований магістрат у Ніжині та три будинки в Глухові. В Чернігівському полку було три мурованих урядових будинки – полкова канцелярія, магістрат й полковницький дім. Найбільше мурованих урядових будинків було в Київському полку, власне в самому Києві, а саме: губернська канцелярія, чотири батальйонних канцелярії, цейхгауз, кловський дворець, школа для солдатських дітей, магістрат, Академія, магістратський магазин, магістратський шинок, гостинний дім; поза Києвом – у Козельці – полкова київська канцелярія.

З усіх названих у Ділі будівель збереглися до наших днів тільки такі: чернігівська полкова канцелярія в Чернігові (збудована в XVII ст. чернігівським полковником Я. Лизогубом), київська полкова канцелярія в Козельці (збудована в середині ХVIIІ ст.), перебудовані Кловський дворець, академічний корпус у Києві і архів у Лубнах.

Розглянемо тепер, скільки і яких (за призначенням) було покоїв в урядових установах Гетьманщини. Почнемо наш розгляд з сотенних канцелярій. Їх було найбільше, і їх можна вважати типовою формою урядової установи.

Розкидані по Ділу відомості ми зібрали докупи, систематизували і звели в одну нижче наведену таблицю I.

Табл. І

Покої Сотенні канцелярії

1        Сіни  караульня   Канцелярія Ліплява, Борзна, Шептаки

2        Сіни  Канцелярія Присудственна     Домонтів, Олишівка, Городня¹

3        Сіни  Канцелярія Присудственна     Комора          Білоус¹, Баришівка, Мрин (?)

4        Сіни  Канцелярія Присудственна     Архів Чорнооків (топальська), Іваниця, Стародуб (Новоміська), Виблі³, Велика Вісь (ропська²)

5        Сіни  караульня   Канцелярія Комора       Переяслав (трахтемирівська)

6        Сіни  караульня   Канцелярія Архів Золотоноше, Березань

7        Сіни  караульня   Канцелярія Присудственна          Канівці, Іркліїв, Прохори, Бахмач, Короп, Киселівка, Кобижча, Гоголів (?), Бориспіль (?), Баклань, Седнів, Стародуб (первополкова), Гелм’язів, Басань, Хоравка, Синявка, Хлеп’яники (понорницька)

8        Сіни  караульня   Канцелярія Присудственна     Чулан          Вересоч^{4, 6}, Переяслав (первополкова та другополкова⁵), Воронків⁵, Прохорівка⁵, Кропивна, Стародуб (второполкова), Шаповалівка, Прохорівка⁵, Піщана⁶, Івангород⁷, Конотоп⁸, Кролевець⁸, Козелець₉, Попівка⁹, Моровськ⁹, Носівка⁹, Монастирище⁹, Корибутів⁹

9        Сіни  Канцелярія Присудственна     Архів Комора          Слабин², Чернігів, Почеп⁹, Оленівка¹⁰, Переяслав (третєполкова)

10      Сіни  караульня   Прихожа     Канцелярія          Присудственна     Салтикова Дівиця

11      Сіни  караульня   Прихожа     Канцелярія          Присудственна     Архів Мглин, Почеп (второполкова (7)), Погар (?), Новгород-Сіверський (?)

12      Сіни  караульня   Канцелярія Присудственна     Архів          Тюрма        Веркиївка, Нові Млини¹¹, Яготин¹¹, Любеч, Стольне⁹, Сосниця^{4, 9}, Волинка¹¹

13      Сіни  Прихожа     Канцелярія Присудственна          Тюрма        Вороніж, Батурин¹², Ніжин (четвертополкова), Березна¹³

Примітки:

1. Караульня, сіни й комора – окремо.

2. Караульня – окремо.

3. Та ще три покої, що їх призначення не визначено.

4. Тюремна комора – окремо.

5. Замість чулана – комора.

6. Замість чулана – архів.

7. Замість чулана – хата.

8. Замість чулана – архів, а тюремна комора – окремо.

9. Замість чулана – тюрма.

10. Замість комори – тюрма, а замість архіву – кімната.

11. Замість тюрми – комірка.

12. Замість тюрми – архів.

13. Замість тюрми – архів; караульня, сіни й хата – окремо.

Значком (?) позначено ті сотенні канцелярії, де в описанні чи на плані позначено тільки число покоїв, а немає вказівок про призначення їх.

Наведена таблиця показує, що за своєю будовою найпростішими були сотенні канцелярії першої й другої груп. Сотенні канцелярії першої групи складалися з сіней^[12], караульні та канцелярії. У них канцелярія, очевидно, правила й за присудственну. В другу групу входили сотенні канцелярії, що складалися з сіней, канцелярії та присудственної^[13]. Третя й четверта групи сотенних канцелярій є поширенням плану другої групи: до сіней, канцелярії й присудственної додано було у третій групі комору, а в четвертій замість комори архів^[14]. П’ята й шоста групи є поширенням типу першої групи: до сіней, караульні та канцелярії додано: у п’ятій – комору, а в шостій – архів.

Табл. ІІ

Покої Полкові канцелярії¹

Сіни  Сіни  Прихожа     Прихожа     Канцелярія Канцелярія          Канцелярія Протокольна        Архів Секретарська          Присудственна     Стародуб

Сіни  Караульня  Канцелярія Канцелярія Присудственна          Переяслав

Сіни  Канцелярія Присудственна     Прилуки²

Сіни  Канцелярія Присудственна     Чернігів

Присудственна     Козелець³

Табл. ІІІ

Покої Магістрати

Сіни  Караульня  Прихожа     Канцелярія Присудственна          Зало  Зало велике          Ніжин (новий)

Сіни  Канцелярія Присудственна     Архів Чулан          Переяслав

Сіни  Канцелярія Архів Комора       Новгород-Сіверський

Сіни  Зборна        Канцелярія Присудственна     Стародуб

Сіни  Канцелярія Присудственна     Остер, Кролевець⁴, Ніжин (старий), Погар⁴, Мглин⁵

Табл. ІV

Покої Земські суди

Сіни  Караульня  Прихожа     Прихожа чолобитч. дрібних          Прихожа чолобитч. почесних Канцелярія Адвокатів          Присудственна     Архів Іваниця

Сіни  Прихожа     Прихожа чолобитч.       Канцелярія Писар          Возний       Присудственна     Переяслав

Сіни  Караульня  Прихожа     Канцелярія Присудственна          Архів Прилуки

Сіни  Прихожа     Секретарня Присудственна     Чулан          Стародуб⁵

Сіни  Канцелярія Возний        Присудственна          Золотоноша⁶

Сіни  Прихожа     Канцелярія (?)      Присудственна     Архів          Батурин⁴

Сіни  Прихожа (?)         Канцелярія (?)      Присудственна          Остер, Погар⁷

Примітки:

1. З полковою канцелярією в одному будинку звичайно містився і гродський суд.
2. Архів містився в окремій коморі.
3. Що містилося в останніх покоях, невідомо.
4. Та ще один покій невизначеного призначення.
5. Та ще два покої невизначеного призначення.
6. У дворі – окремо архів і окремо скарбовий льох.
7. Та ще два покої, що їх призначення не визначено.

Найбільш поширеними були сотенні канцелярії, що їх зібрано в сьому й восьму групи. Це й був основний тип сотенних канцелярій. Сотенні канцелярії сьомої групи мають сіни, караульню, канцелярію, присудственну. Подальші групи сотенних канцелярій – ускладнення цього основного типу. У сотенних канцеляріях восьмого типу крім сіней, караульні, канцелярії та присудственної є ще й чулан. До десятої групи включаємо сотенну канцелярію с. Салтикової Дівиці, що є поширенням сьомої групи додатком прихожої^[15]. В одинадцятій групі знаходимо сотенні канцелярії, де склад покоїв тої ж сьомої групи поповнився ще двома: прихожою й архівом. У дванадцятій групі сотенних канцелярій до складу покоїв теж тої ж сьомої групи додано архів і тюремну комору. Тринадцята група схожа з десятою, тільки замість караульні має тюремну комору^[16]. Дев’ята група є розширенням типу першої групи: до сіней, канцелярії й присудственної додано тут ще два покої – архів й комору.

Отже, якщо найпростіші сотенні канцелярії крім сіней мали по два покої – канцелярію та караульню або канцелярію та присудственну, то найбільші  складалися з п’яти або й шести покоїв: сіни, караульня, прихожа, канцелярія, присудственна і архів чи комора.

Далі ми подаємо ще чотири таблиці, в яких зведено і систематизовано (на тих же засадах, що і в першій таблиці) відомості про полкові канцелярії (таблиця II), магістрати (таблиця III), земські суди (таблиця IV) та ратуші (таблиця V).

Табл. V

Покої	Ратуші
Сіни: караульня: канцелярія: присудственна:	Прилуки
Сіни: караульня: канцелярія: присудственна:	Короп*
Сіні: караульня: присудственна: архів	Кролевець

^*Та ще два покої, що їх призначення не визначено.

 

Таблички ІІ–V показують, що таким же невеликим числом покоїв і з тим же призначенням, як і в сотенних канцеляріях, обходилися і полкові канцелярії^[17], магістрати, ратуші^[18]. Виключенням була полкова канцелярія найбагатшого Стародубівського полку, що мала не одну, як інші, а дві канцелярії та ще окрему протокольну і окрему секретарську. Два канцелярські покої мала також прилуцька полкова канцелярія.

З магістратів виділяється найбільшим числом покоїв новий ще недобудований («без кришки») мурований триповерховий будинок у Ніжині. Це єдина з усіх урядових будівель Гетьманщини, що мала аж дві зали, по одній у верхньому і середньому поверхах, обидві з лоджіями.

Найбільше число покоїв мали земські суди, що свідчить про їх велику вагу в тодішньому житті. У Переяславі й Золотоноші в земському суді виділено було окремі покої для возних. У Переяславі крім загальної прихожої були ще окрема прихожа для чолобитчиків і окремий покій для писаря. В Іваниці земський суд мав вісім покоїв. Тут був окремий покій для адвокатів, а для чолобитчиків було аж дві прихожих, одна – для чолобитчиків «дрібних», а друга – для чолобитчиків почесних – «почотнійших».