Плани урядових будівель Гетьманщини, які зберегло Діло, доцільно розглянути, поділивши їх на групи. Кожну з цих груп характеризує  покладена в її основу схема композиції.

Урядові установи, сотенні канцелярії в бідніших селах та караульні для козаків майже всюди містилися в звичайних за архітектурними формами та розмірами[1] сільського типу жилих хатах. Їх ми включаємо в першу групу. Це – трикамерні будови, в яких рівновеликі квадратові або близькі до квадрату покої були зіставлені поруч, в одну лінію, в один ряд[2]. Схема плану такої будови трактувалася будівничими і сприймалася глядачем як три квадрати, поставлені в один ряд.

В цю групу входять: сотенні канцелярії в Борзні[3], Шептаках, Ліплявому, Домонтові та караульні («козачі») при сотенних канцеляріях в Березному й Батурині. Будівлі ці належать здебільшого до типу «хата + сіни + хата». Сотенна канцелярія в Домонтові має сіни не всередині, а скраю: сіни + прихожа + присудственна, а в Батурині замість другої хати – комора: хата + сіни + комора.

Для Борзенської та Шептаківської сотенних канцелярій та для караульні в Березному в Ділі маємо схемки плану з зазначенням на них розмірів покоїв[4]; для караульні Батуринської сотенної канцелярії Діло дає схемку з зазначенням тільки загальної довжини (21 арш.) та загальної ширини (7 арш.) будови; для сотенних канцелярій Домонтова та Ліплявого маємо лише перелік покоїв та їх порядок; з короткого й неясного опису в Ділі сотенної канцелярії в Занках можна припустити, що і ця будова теж складалася з трьох квадратових покоїв розміром 8 × 8 арш.

До другої групи входять, як і до першої, теж трикамерні будови, в яких покої зіставлені в один ряд по фронту і всі вони мають однакову ширину, але в цій групі поруч з квадратовими вживаються прямокутні неквадратові зруби і план цілої будови не вкладається в прямокутник 3 : 1.

Близькими між собою були плани караульних сотенних канцелярій Білоуса[5], Городні[6] й Мени[7]. В Білоусі й Городні хати були в плані точними квадратами, а в Мені внутрішній розмір порогової стіни хати дорівнював зовнішньому розміру зрубу чільної стіни. Чільна стіна прямокутника сіней разом з коморою дорівнює в Мені – діагоналі прямокутника, що становить половину квадрата хати. Чільна стіна сіней в Мені дорівнювала половині діагоналі хати; в Городні – половині довжини хати. В Білоусі чотирикутники сіней і комори тотожні розміром. В Мені ціла будова в плані мала розмір 2 : 1.

План сотенної канцелярії в Городні[8] складався з двох квадратових (канцелярія й сіни) та одного прямокутного (контора) покоїв. Внутрішня довжина чільної стіни контори дорівнювала половині діагоналі зрубу канцелярії. План сотенної канцелярії в Киселівці[9] складався з караульні, вузького прямокутника сіней та прямокутника прихожої, в якій переборкою виділена вузенька контора коло прихожої дорівнювала діагоналі прямокутника, що становив половину караульні; чільна стіна сіней була вдвічі менша чола прихожої. План караульні в Стольному[10] мав ту відміну, що поруч з квадратовою хатою сіней довжина чола була довша чола хати; комора ж, навпаки, була менше хати, і її чільна стіна була вдвічі коротша чільної стіни сіней.

План караульні ніжинського магістрату[11] складався з квадратової комори («турми»), сіней (їх чільна стіна, що дорівнювала 1/2 діагоналі зрубу комори) та хати. Хата, як показують розміри, подані в Ділі, була квадратова в плані, сторона її квадрату дорівнювала 1/2 довжини комори й сіней, взятих разом. Сторона квадрату хати була на 1 1/4 арш. менше сторони квадрату комори, отже, перед хатою утворювався піддашок, хоч про нього в описі нічого не говориться. Подібної композиції плану хати нерідко будувалися і в XIX віці, тільки в них піддашок частково був перед коморою.

До другої групи слід віднести також ніжинський старий магістрат[12]. Він мав три покої: присудственну + канцелярію + сіни. Правда, по другу сторону сіней в одну лінію з покоями було збудовано впритул «людницю» (людовою), а за нею ще довгий сарай. Але «людниця» не мала сполучення з сіньми, вхід до неї був знадвору, і це – господарська будова, а не жилий покій. Другі сіни (перед присудственною) теж були очевидно прибудовані пізніш і органічно не були зв’язані з покоями. Присудственна – наближений до квадрату прямокутник розміром 8 ½ арш. (по причілку) на 7 ½ арш. (чоло). Ніжин. Старий магістрат – присудственна (намальований квадрат), у якого причілок – сторона, а чоло апофема (намальований трикутник). В канцелярії при тій же, що і у присудственній, ширині довжина чільної стіни наближалася до діагоналі зрубу присудственної.

До другої групи умовно можна залучити ще план прохорської сотенної канцелярії Ніжинського полку[13], власне частину її плану без виступної кімнатки. В Ділі маємо схему плану, на якому зазначено і деякі розміри, але їх подано так недбало і неповно, що викреслити за ними план неможливо. Тому ми примушені обмежитися тільки тим, що безсумнівно можна взяти з схеми, складеної значковим товаришем Вас. Самойловичем. Будинок прохорської сотенної канцелярії мав 4 покої, з них три складали будову типу хати: канцелярія + сіни + козача, четвертий же «виступний» покій – «кімнатка» – був приточений до тильної стіни канцелярії. Будівля, таким чином, прибрала в плані форму «глаголя». Оця виступна «кімнатка» і є найбільш цікавою частиною будівлі. Виступні кімнати були ще у второпочепській, погарській та мглинській сотенних канцелярія. Про них мова буде пізніше, але «кімнатки» прохорської та погарської сотенних канцелярій мають в плані форму шестигранника, певніш чотиригранника з обрізаними зовнішніми кутками. Форма плану «кімнатки» прохорської та погарської сотенних канцелярій цілком повторює форму плану сучасних їм дерев’яних церков (західні й східні зруби). Отже, така шестигранна форма плану не являється специфічно церковною, а вживалася, хоч і не дуже часто, і в житловому будівництві. Не зайвим буде нагадати, що таку ж форму шестигранника в плані мав один з покоїв архімандричого корпусу в Новгород-Сіверському монастирі.

В третю групу залучаємо будівлі, що складаються з 4, рідко 5–6, а іноді навіть 7 квадратових чи прямокутних покоїв, витягнутих в один ряд; причому причілкові стіни прямокутних покоїв дорівнюють стороні квадратових.

Сотенна канцелярія Корибутова[14] по суті є механічне сполучення під одною кришею двох рівновеликих хат. Ліва складається з контори, прихожої й сіней. Права, прибудована впритул, але не сполучена внутрішнім ходом з лівою, складається з караульні, сіней, комори («турми»). Як показує фото кресленика з Діла, будівля своїм виглядом нічим не різниться від селянського житла: рублені, обмазані і побілені стіни, плетена призьба, солом’яна криша – все як у хаті. І розміром покоїв квадратових (7 x 7 арш.) в плані чи наближених до квадрату прямокутників (6 1/2 – 6 7/8 на 7 арш.) теж не відходить від розмірів селянських хат. І в цілому дають вони будову із схемою на три + три квадратових покої.

Таким же порядком і любецька сотенна канцелярія[15] – будова на сім покоїв – є механічне сполучення двох хат: лівої, що складається з комори (турма), козачої та сінець, і правої, що має такі покої: чулан + сіни + канцелярія + контора. І тут теж, як і у Корибутові, права частина внутрішнім ходом не зв’язана з лівою. Права частина будови – прямокутник 3 : 1. Канцелярія – квадрат; чоло контори – половина причілкової стіни зрубу; внутрішній розмір канцелярії й контори разом дає довжину зрубу сіней разом з чуланом; чоло сіней = половині зрубу канцелярії з конторою, взятих разом. Ліва частина будови – прямокутник, що має ширину таку ж, як і права частина, а довжина = стороні + діагональ квадрата із стороною, що становить ширину будівлі; довжина караульні = половині довжини усієї лівої частини, а довжина комори («турма») = половині довжини караульні.

Коропська сотенна канцелярія[16] – будова, що складається з чотирьох покоїв, розташованих в одну лінію; разом вони складають прямокутник з відношенням чола до причілку 4 : 1. Ядро побудови плану – прихожа, квадратовий покій; довжина чільних стін контори, а також й сіней, рахуючи разом із стінами, дорівнює внутрішній ширині причілка будови; внутрішня довжина чільної стіни караульні дорівнює розміру причілка зрубу.

Плани сотенної канцелярії Гоголева[17], Синявки[18], первополкової Стародуба[19], Понорниці[20] та ратуші в Прилуках[21] складаються з чотирьох витягнутих по фронту в одну лінію і однакової ширини покоїв: трьох квадратових (чи близьких до квадрату), поставлених поруч, і одного вузького чотирьохкутного покою, приставленого скраю. Вузькі чотирьохкутники – неоднакові: довжина чільної стіни контори в Гоголеві й Синявці, присудственної в Стародубі дорівнює половині діагоналі квадрату; чоло контори ратуші в Прилуках дорівнює половині довжини сторони квадрату. Слід відзначити ще одну рису понорницької сотенної канцелярії: діагональ лівої половини будови (контора + канцелярія) дорівнює довжині чола правої половини будови (сіни + караульня).

Стародубівська новоміська сотенна канцелярія[22], маючи в плані чотири покої, складається з двох квадратових покоїв – контори й сіней та двох рівновеликих прямокутних. Чільна стіна хати дорівнює діагоналі половини зрубу контори[23].

Седнівська сотенна канцелярія[24] мала чотири покої: караульня + сіни + канцелярія + контора. Канцелярія з конторою разом складали прямокутник, чоло його наближалось до діагоналі квадрату караульні. Чоло канцелярії дорівнювало половині діагоналі цього (канцелярія + контора) прямокутника. Довжина чільної стіни сіней дорівнювала половині чола лівої половини (канцелярія з конторою разом) будови. Караульня мала розміри, тотожні з канцелярією.

Близькими між собою були схеми плану сотенної канцелярії Баклані[25] та магістрату Новгорода-Сіверського[26]. Обидві будови складалися з чотирьох покоїв однакової ширини, витягнутих в один ряд. 3 них два покої були квадратовими (або близькими до них чотирикутниками) в плані, а останні – чотирикутники. В складі бакланської сотенної канцелярії були такі покої: караульня, сіни, канцелярія й контора. З них канцелярія і караульня – квадрати. Довжина чола сіней дорівнювала половині діагоналі зрубу караульні, а внутрішня довжина чільної стіни контори дорівнювала чільній стіні сіней з вуглами. Магістрат новгород-сіверський мав: комору, прихожу, сіни й архів. Архів – квадратова клітка, внутрішня довжина чільної стіни сіней дорівнює половині діагоналі архіва, а внутрішня довжина прихожої дорівнює повній довжині причілка будови. В обох будівлях довжина правої половини дорівнює довжині лівої.

Погарський магістрат[27] мав: велику хату + сіни + меншу хату + кімнату. Більша хата – квадратова в плані. Половина діагоналі її дає довжину чола сіней, а ціла діагональ – довжину правої половини будови (меншої хати разом з кімнатою). Чоло кімнати дорівнює половині причілкової стіни.

Мгарський магістрат[28] складали п’ять витягнутих в один ряд покоїв однакової ширини: контора, прихожа, сіни, протокольна й кімната. Три середні покої були квадратові. Чільна стіна контори дорівнювала половині діагоналі прихожої, а чільна стіна кімнати – половині причілка.

План мглинського магістрату нагадує план мурованої з цегли седнівської Лизогубівської кам’яниці – одної з дуже немногих зацілілих житлових цивільних будов XVII століття Лівобережної України. В старовинних описах дуже часто трапляються вказівки на будови такого планового типу: «світлиця, при ній кімната, насупроти світлиці – друга світлиця з кімнатою ж, між світлицями – сіни». Седнівська кам’яниця і є як раз будова такого типу. Схема плану партеру кам’яниці така: обидві світлиці обабіч сіней – квадратові в плані: кімнати й сіни мають однакову з світлицями ширину. Сіни розміром дорівнюють половині світлиці; чоло кімнати (разом з обома стінками) дорівнює внутрішньому розміру світлиць. Внутрішні розміри плану присінка такі: чоло дорівнює чільній стіні кімнати, а причілкова стіна = половині діагоналі сіней[29].

Сотенна канцелярія в Білоусі[30] мала прямокутну в плані близьку до квадрату канцелярію; праворуч канцелярії – сіни; їхня чільна стіна дорівнювала половині діагоналі канцелярії; ліворуч поруч з канцелярією була контора, а за сіньми містилася комора. Чільна стіна обох цих прямокутних покоїв наближалася розміром до половини довжини чола канцелярії.

Дівицька сотенна канцелярія[31] мала п’ять покоїв: караульню, сіни, прихожу, канцелярію і присудственну. Караульня в плані була квадратовою. Діагональ її зрубу дає довжину чола сіней разом з прихожою; вона ж визначала довжину чола канцелярії разом з присудственною, себто довжина чільної стіни будови дорівнювала стороні + двом діагоналям квадрату караульні. Чоло сіней (внутрішній розмір) дорівнює половині діагоналі прямокутника, що становить половину караульні. Внутрішня довжина чола канцелярії дорівнює повній довжині чола сіней.

Топальська сотенна канцелярія[32] складається з кімнати, хати, сіней і чулана. Хата в плані – квадрат. Чоло кімнати дорівнює половині діагоналі чотирикутника, що становить половину хати. Чоло сіней (разом з чуланом) дорівнює половині довжини хати разом з кімнатою. Таким чином, довжина будови дорівнює стороні + діагоналі квадрату, що має сторону – причілок будови.

Бориспільська сотенна канцелярія[33] мала чотири покої: контору, прихожу, сіни й караульню. Прихожа разом з конторою мала довжину чільної стіни вдвічі більшу за причілок, себто площа лівої половини будови дорівнювала двом квадратам; діагональ цього квадрата давала довжину чола прихожої. Чільна стіна сіней (внутрішній розмір) дорівнювала половині діагоналі прихожої, а ціла діагональ прихожої давала довжину чільної стіни правої половини будови.

Шинок в Городні[34], як і вищезгадані урядові установи, мав теж чотири покої в один ряд: кімнату, хату, сіни й комору. Комора його була квадратовий в плані зруб. Довжина чільної стіни сіней наближалась до комори. Половина довжини сіней разом з коморою давала довжину чільної стіни хати з кімнатою. Чоло кімнати дорівнювало половині чола хати.

Сотенна канцелярія в Мрині[35] мала чотири покої: контору, канцелярію, сіни й комору. Комора була квадрат в плані. Довжина комори + сіни + канцелярія дорівнювала двом діагоналям квадрату комори. Чільна стіна контори дорівнювала половині довжини канцелярії з сіньми, разом взятими.

Мглинська сотенна канцелярія[36], не беручи до уваги двох, органічно не пов’язаних з будовою, дощатих чуланів, складається з чотирьох покоїв одної ширини і різної довжини, витягнутих по фронту в одну лінію, та п’ятої «виступної» контори, що будові план «глаголем». В правій половині площа чотирикутника плану (протокольна + прихожа) дорівнює подвоєному квадрату, себто чоло вдвоє більше за причілок, і поділена ця права половина «по золоту»:

 

Довжина чотирикутника лівої половини (сіни + хата чорна з чуланом) будови визначена тим, що діагональ лівого чотирикутника дорівнює довжині чола правого. Чільна стіна сіней дорівнює половині чола прихожої. «Виступна» контора – квадратова в плані.

До третьої групи слід віднести, судячи по опису в Ділі, ратушу в Кролевці. Вона мала квадратову в плані присудственну, поруч з нею був архів, що мав ту ж ширину, що й присудственна, а довжина архіву дорівнювала половині його ширини. Опис не згадує сіней, очевидно тому, що без сіней не було жодного жилого будинку, а називає квадратову в плані, одного розміру з присудственною, караульню, що, судячи, по численним аналогіям других урядових будівель, містилася через сіни насупроти присудственної. Таким чином, кролевецька ратуша мала чотири покої однакової ширини в одному зв’язку.

За вміщеним в Ділі описом урядових будов Переяславського полку до третьої групи належали також сотенні канцелярії: трехтемирівська в Переяславі, в Баришівці, в Басані, Ірклієві, Золотоноші, Гельм’язові, Канівцях та магістрат в Переяславі. Всі вони мали по чотири покої в одному зв’язку.

До третьої ж групи треба залічити полкову переяславську канцелярію, що містилася в одному будинку з гродським судом і мала вісім покоїв в одному зв’язку, а саме: три кімнати гродського суду + великі сіни + прихожа + присудственна + сіни + канцелярія. Як уже говорилося, для будов Переяславського полку Діло ні схем, ні розмірів не дає.

До четвертої групи включаємо будови, план яких є ускладненням першої чи другої групи в той засіб, що одна крайня камера поперечною переборкою ділиться на дві менші кімнатки і план з трикамерного перетворюється в чотирикамерний.

Сотенна канцелярія в Жоравці[37] має в плані форму видовженого чотирикутника. Вподовж чола він поділений на три рівні прямокутники розміром 8 х 10 (причілок) арш. Крайня права камера будівлі в свою чергу поділена переборкою на два покої: 2/3 припадає на присудственну, що виходить на чоло, і 1/3 – на кімнатку для писарів.

Сотенна канцелярія в Іваниці[38] мала в центрі плану квадратову прихожу; вона визначає причілок будови; праворуч від прихожої – квадратова контора; її діагональ дорівнює чолу прихожої. Поруч з конторою видовжений в плані чотирикутний архів. Сіни – з лівого краю будови. Довжина чола сіней наближається до половини довжини чола прихожої й контори, разом взятих.

Сотенна канцелярія в Бахмачі[39], як й Іваницька, мала в центрі квадратові в плані сіни. Поруч сіней з одного боку була друга рівновелика до сіней квадратова камера, поділена поперечною переборкою на два покої: більший (2/3 по причілку) – контору і менший – кімнатку. По другий бік сіней містилася квадратова в плані караульня. А що сторони караульні були коротші за сінешні, то з тильної сторони, перед караульнею, утворився піддашок. Треба зауважити, що розміри в описі і на схемі дещо розходяться і взагалі дані недбало. Тому до викресленого плану слід ставитися з певною обережністю.

Схема плану хати при земському суді в Батурині дає лише загальну довжину (17 арш. 11 верш.) і загальну ширину (8 арш.) будови, що й дає підставу залучити план її до четвертої групи.

Сотенна первопочепівська канцелярія[40] – без прибудованої до неї впритул «глаголем» турми з сінцями – належить також до четвертої групи. Чотирикутник плану її поділено «по золоту», а саме:

Довжина чола сіней (разом зі стінами) дорівнює внутрішній довжині чола архіву. Ліве крило поділено переборкою на два покої: прихожу й контору. Внутрішній розмір причілкової стіни прихожої дорівнює причілку контори зі стінами. Довжина «турми» з сінцями дорівнює половині чільної стіни цілої будови сотенної канцелярії, а ширина дорівнює ширині архіву. Довжина самої «турми» дорівнює діагоналі половини квадрата, у якого сторона дорівнює причілку її.

Певно до четвертої групи слід зачислити і переяславську сотенну первополкову канцелярію, про яку в Ділі читаємо: «В ней… строеніе... сени... с оных в леву сторону прихожа... другая помеж присудственная... вправо караульня...», себто чотири покої було скомпоновано так:

До п’ятої групи залучаємо будівлі з чотирьох і більше покоїв однакової ширини, сполучених в один ряд по фронту, але з тою різницею від третьої групи, що в цих будовах, як і в четвертій групі, одна крайня камера поперечною переборкою розбита на два покої.

Для плану сотенної канцелярії в Стольному[41] в Ділі маємо опис і «кроки» кресленика. Між креслеником і описом є «неув’язки». Вони пояснюються тим, що за даними опису один з причілків має розмір 10 арш. 8 верш., а протилежний тільки 5 арш. 10 верш., а на «кроках» обидва причілки показані однаковими. Та і в других пунктах «кроки» подають будову причепуреною. А в дійсності це була ординарна реміснича будова, що складалася з п’яти механічно зіставлених близьких до квадрату в плані камер. Прихожа в плані була квадратом. Квадратовими були також сусідні контора і крайня камера, поділена поперечною переборкою навпіл на два покої (архів та кладова). Як зазначає опис, ліва частина була збудована в одному зв’язку. Сіней, що сполучали ліву половину з правою, довжина чільної стіни дорівнювала довжині чола прихожої. Ширина сіней в бік караульні різко зменшувалась, бо зруб правої частини був вужчим лівої. Караульня, що була поруч з сіньми, мала в плані форму квадрата зі стороною майже на аршин меншою за сторону прихожої. Довжина чільної стіни караульні разом з чуланом дорівнювала діагоналі зрубу прихожої.

Плани сотенних канцелярій Волинки[42] і Сосниці[43] мають дещо спільного. Праве крило волинської канцелярії Канцелярія +  – прямокутник, що дорівнює площі двох квадратів, у якого сторона дорівнює причілку будови. Чоло цього прямокутника поділено «по золоту»:

Крайня камера по причілку поділена на дві нерівні частини: 2/3 – контора, 1/3 – архів. Чоло сіней дорівнює половині діагоналі канцелярії. Караульня наближається до квадрата в плані.

В Сосницькій сотенній канцелярії[44] праве крило Канцелярія +  – прямокутник площею рівний двом квадратам зі стороною, що дорівнює причілку будови. Чоло крайньої ділянки (контора + архів) дорівнює половині причілка. Чоло канцелярії – половина довжини прямокутника: караульня + канцелярія + сіни. Чоло сіней – половина чола канцелярії. Чоло караульні + чулан дорівнює діагоналі канцелярії. Причілок крайньої правої дільниці поділено на дві частини: контору, що займає 2/3, і архів, на який припадає 1/3 дільниці.

Стародубська сотенна второполкова канцелярія[45] в цілому складає прямокутник 3 : 1, але поділений не на три, а на чотири дільниці. В основі побудови плану лежить квадратова караульня; діагональ її дає причілок будови і тим самим причілок чулану; діагональ тої ж караульні дає чоло сіней. Сторона караульні дає чоло канцелярії, а чільна стіна зрубу контори дорівнює півсумі чола сіней і караульні.

Сотенна канцелярія в Конотопі[46] теж в основі побудови плану має квадратову камеру – присудственну. Причілок сусіднього з нею чулану дорівнює половині причілка присудственної. Сусідні з присудственною та чуланом канцелярія – квадрат, у якого сторона дорівнює причілку будови. Чоло сіней визначається половиною чола канцелярії та присудственної. разом взятими. Крайня хата – квадрат з чолом на товщину двох вінців коротшим за сторону квадрата канцелярії. У передсінечного ганку чільна стіна дорівнює чолу присудственної, а причілок ганку, як і ширина піддашку, дорівнює половині причілка будови.

В п’яту ж групу входять сотенні канцелярії Прохорівки (Присудственна + Сіни + Караульня +), переяславська третєполкова (Сіни + Прихожа + Присудственна + Сіни + Канцелярія + ) та Кролевця (дві комірки + караульня + сіни + прихожа + контора з архівом). Сказати, як компонувалися ці покої в кролевецькій сотенній канцелярії, опис в Ділі не дає можливості. До п’ятої групи належав золотоніський земський суд. Від складався з чотирьох дільниць: сіни, прихожа, комісарство, друга прихожа; ця друга прихожа розбита була поперечною стіною навпіл, і одна з цих половинок була ще раз розбита уже подовжньою переборкою ще на два покої: присудственну та кімнату для возних.

До шостої групи ми включаємо будови, що виділяться з-поміж інших яскраво акцентованим центром і симетричними, рівноцінними, але не тотожними крилами. Плани сотенних канцелярій носівської та второпочепської в Почепі мають багато спільного. План носівської сотенної канцелярії[47] – чотирикутник 2 : 1. Правий причілок поділено навпіл, і це праве крило складається з двох квадратових покоїв. Ліве крило теж чотирикутник; довжина його чола дорівнює довжині зрубу правого крила. Останню – центральну – частину займають великі сіни. Ліве крило поділене поперечною переборкою на два нерівних (по причілку) покої; причілок меншого покою дорівнює половині довжини чільної стіни сіней.

Центр плану второпочепської сотенної канцелярії[48] – великі квадратові сіни (сторона – 12 арш.). Праве і ліве крила – прямокутники одної з сіньми ширини (по причілку), але мало не вдвоє вужчі сіней. Обидва крила поперечними переборками розбито кожне на два покої, з них один – квадратовий, другий – чотирикутний в плані. При цьому в правому крилі квадратова хата виходить на чоло, а в лівому – на затилок. Побудова плану залежить від розміру квадратової канцелярії. Причілок сусідньої з канцелярією кімнати дорівнює половині діагоналі канцелярії. Сіни, як ми вже говорили, квадрат. Праве крило незначно різниться від лівого; воно вужче на товщину вінця. Второпочепська сотенна канцелярія мала ще один покій: виступну контору, що примикала до причілка канцелярії. Але про контору ми скажемо нижче, коли дійдемо до групи будівель з виступними покоями.

План сотенної канцелярії Оленівки[49] від щойно розглянутих різниться тим, що праве крило помітно переважає ліве. Побудова плану тут теж залежить від розміру квадратного покоя (турми) лівого крила. Діагональ зрубу турми визначає довжину причілка будови. З тилу перед турмою – піддашок. Сіни – квадратові, їх чільна стіна дорівнює причілкові будови. Довжина чола правого крила дорівнює половині чола комори й сіней, разом взятих. Праве крило поперечною переборкою поділяється на дві нерівні частини: на чоло виходить більший прямокутник – канцелярія, її причілок дорівнює половині діагоналі прямокутника половини сіней. Сусідній з канцелярією менший прямокутник розбито на дві рівновеликі, мало не квадратові кімнатки.

З планом сотенної канцелярії Вересочі[50] – справа складніша. Річ у тому, що, як зазначає опис будови в Ділі, ліва половина (караульня з канцелярією) «совсем вновь приделаны». Якщо це була заміна обветшалих покоїв новими, то сотенну канцелярію Вересочі треба віднести до шостої групи, бо чоло чотирикутника його було поділено на три дільниці: в центрі – великі сіни, бокові дільниці поперечними переборками розбито на два покої кожну. А якщо ж караульня з канцелярією добудовані, то план спочатку мав форму прямокутника 3 : 2. Його чоло було поділено на дві частини: ліва – сіни; права – розбита поперечною переборкою на два покої; і тоді сотенна канцелярія Вересочі наближається до десятої групи, про яку мова буде далі. Оскільки не можна з певністю розв’язати питання про характер перебудови, ми розглянемо її в такому стані, в якому вона була зафіксована в 1787 році. Можна думати, що сіни перебито переборкою під час ремонту і раніш вони були, як і в попереду розглянутих будовах шостої групи, на всю ширину будови. Праве крило будови (старе, нерушене: присудственна + архів) – чотирикутник з відношенням боків: сторона квадрата (чоло) на діагональ (причілок) – а х а2. Причілок архіву дорівнює половині чола присудственної; діагональ половини присудственної дає довжину чола сіней, а також і довжину чола лівого крила. Причілок лівого крила поділено навпіл, так що канцелярія й караульня однакові по величині покої.

До шостої групи треба віднести сотенну канцелярію в Попівці та сотенну канцелярію в Батурині. Чоло чотирикутника цих будівель було поділене на три частини: в центрі – сіни, праве й ліве крила поперечними переборками були розбиті на два покої кожне. Сіни в Батурині перегороджено певно згодом.

Як можна судити з опису в Ділі, з-поміж будов Переяславського полку до шостої групи входили сотенні канцелярії: в Піщаному, Яготині, Воронкові та второполкова в Переяславі.

Будівлі сьомої групи об’єднує схема плану, що є відміною від схеми шостої групи. Різниця між цими двома схемами полягає в тому, що в шостій групі центр композиції плану займають великі сіни квадратові, в сьомій же сіни, займаючи теж центр композиції, мають форму вузького видовженого чотирикутника, що своєю короткою стороною виходить на чоло. Праве й ліве крила в обох групах однаково поперечними переборками діляться на два покої кожне.

Чільна стіна плану сотенної канцелярії Шаповалівки[51] поділена на три рівні частини. Центральну ділянку будови, всю її ширину займають сіни. Обабіч сіней – по два покої. На чоло виходять два квадратові покої: прихожа (в правому крилі) і караульня (в лівому). На тильну сторону виходять в обох крилах однакові прямокутні покої: присудственна (в правому) і комора (в лівому). Причілки цих прямокутних покоїв дорівнюють половині діагоналі зрубу квадратової прихожої.

План монастирищенської сотенної канцелярії[52] мало не цілковито повторює план шаповалівської сотенної канцелярії; більше того, довжина чола в обох будовах – одного розміру. Різниця між цими будівлями полягає лише в тому, що менші покої в Монастирищі по причілку вужчі половини діагоналі квадратових покоїв (прихожа та караульня). А це залежить від того, що план цілої будівлі в Монастирищі складають два квадрати; в Шаповалівці ж хоч чоло будови має той самий розмір, що і в Монастирищі, але причілок його ширший і дорівнює стороні + половині діагоналі квадратового покою.

Схема плану сотенної канцелярії в Моровську[53] є варіантом двох попередніх. Ліве й праве крила складаються кожне з одного квадратового покою (прихожа в правому, караульня в лівому крилі) і одного прямокутного. Причілок малого покою визначається тим, що причілок будови дорівнює діагоналі прихожої. Чоло сіней дорівнює половині причілка будови. Сотенна канцелярія в Моровську має на правому причілку піддашок на всю ширину будинку. Його перекриває напуск даху і підтримує три сішки.

Чоло плану івангородської сотенної канцелярії[54] у відміну від попередніх поділено на три нерівні дільниці. Ліве крило складається з двох квадратових покоїв. Далі йдуть через усю будову вузькі сіни. Внутрішній промір лівого причілку будови дає довжину чола сіней разом з квадратовою хатою. А зовнішній промір того ж причілка будови дає довжину (внутрішню) чола сіней разом з конторою правого крила. Покої правого чола ділять причілок навпіл.

Чоло плану козелецького магістрата[55] крила має однакові, а середня дільниця – сіни, що проходять через усю будову,– ширша за крила. Обидва крила складаються з одної більшої чотирикутної кімнати і другої, теж чотирикутної, меншої. В більшій кімнаті причілок дорівнює діагоналі квадрату, у якого сторона дорівнює чільній стіні тої ж кімнати. Менша кімната вдвоє менша більшої. Чільна стіна сіней дорівнює діагоналі меншої кімнати.

План дому київської полкової артилерії в Козельці[56] побудовано симетрично: в центрі вузькі сіни, обабіч однакові, але ширші за сіни крила. Схема плану така: ціла будова – чотирикутник 2 : 1. Обидва крила поділено по причілку навпіл. Половина причілку дає чоло сіней. Довші чільні стіни кімнат дорівнюють діагоналі квадрату, у якого сторона – половина причілка будови, себто кімнати зі сторонами: квадрат на діагональ його довшою стіною виходять тут на чоло, а в козелецькому магістраті навпаки – довшою стіною вони звернуті були на причілок.

План останніх трьох дерев’яних будов сьомої групи побудовано несиметрично. У ратуші в Коропі[57] праве крило наближене до чола сіней; ліве крило значно ширше правого. Ядром побудови плану є квадратова хата правого крила; діагональ її дає причілок – ширину цілої будови і цим самим визначає й причілок сусідньої кімнатки. Чоло сіней менше від чола квадратової хати на товщину одного вінця. Ліве крило – квадрат зі стороною, що дорівнює причілку будови (як і у івангородській сотенній канцелярії). Чоло сіней + хата = діагоналі лівого крила. Таким чином, чоло прихожої дорівнює причілку будови, а причілок прихожої дорівнює причілку квадратової хати. Решту лівого крила поділяють квадратова караульня та суміжна прямокутна присудственна; їх причілкова стіна дорівнює причілку кімнати правого крила.

План сотенної канцелярії переволочанської[58] будується залежно від квадратової «козачої» правого крила: діагональ її дає причілок будови, а тим самим визначає і причілок кладовеньки. Чоло всього лівого крила наближається до діагоналі квадратової козачої. Причілок прихожої наближається до довжини чола сіней.

План сотенної канцелярії Погара[59] будується виходячи з розмірів квадратової хати правого крила; її діагональ визначає причілок будови і тим самим і причілок чулана. Довжина чола сіней дорівнює половині діагоналі правого крила (як і у Переволочній). Довжина чола лівого крила дорівнює половині діагоналі чотирикутника сіней і правого крила, разом взятих, а причілок великої хати дорівнює причілку квадратової хати правого крила. Довжина (й ширина) контори дорівнює половині причілка будови.

До сьомої групи треба залічити і полкову чернігівську канцелярію, що містилася разом з гродським судом в мурованому цегляному будинку, збудованому ще в ХVII ст. чернігівським полковником Яковом Лизогубом.

На плані 1781 р., опублікованому П. Федоренком[60], покої, помічені літерами В і С, показані вужчими покоя А (а також покоїв Д, Е), бо поруч з ними містилися «сходи на верх» і «сходи в погреб».

Розглядаючи план чернігівської полкової канцелярії, складений в І781 році, ми бачимо, що ця будова схемою плану почасти нагадує розглянуту нами вище схему плану івангородської сотенної канцелярії, з тою лише відміною, що в Чернігові сіни було переділено поперечною стінкою навпіл. Мурована Лизогубова чернігівська кам’яниця і в засадах побудови плану, і в розмірах покоїв відтворює в цеглі українську хату на дві половини через сіни. Сіни будови вужчі покоїв, а чільні стіни покоїв одної половини будинку довші чільних стін покоїв другої половини. Докладніше про схему плану чернігівської Лизогубової кам’яниці ми скажемо нижче, коли будемо розглядати план другої мурованої пам’ятки – погарського земського суду (десята група).

Отже, обидві житлові муровані з цегли будівлі полковника чернігівського Я. Лизогуба – і седнівська, і чернігівська – в основі плану мають народну українську хату.

Ускладненим варіантом шостої групи можна розглядати і схему плану будівель восьмої групи. В будівлях обох цих груп крайні ділянки поперечними переборками поділено на два менші покої кожну. А різняться між собою вони тим, що замість великих сіней, які є центром композиції будівель шостої групи, у восьмій групі між крайніми ділянками вміщено два великі прямокутники шириною в цілу будову, а чільні стіни їх неоднакові. Про цю схему можна говорити, що вона складається з двох нерівноцінних, асиметричних крил і вона не має покоя, що служив би центром композиції.

Сотенна канцелярія Новгорода-Сіверського[61] по плану нагадувала би второпочепську сотенну канцелярію, що мала такі ж, як новгород-сіверська, великі сіни, але в новгород-сіверськїй канцелярії симетрія порушена, бо між сіньми і лівим крилом встановлено простору прихожу[62]. Як і в ряді попереду розглянутих будівель, в новгород-сіверській сотенній канцелярії для побудування схеми плану відправною точкою є квадратовий покій – караульня правого крила; діагональ караульні дає внутрішній розмір причілкової стіни будівлі, а тим самим визначає і причілок сусідньої з караульнею кімнатки. Суміжні сіни разом з прихожою мають площу, що дорівнює двом квадратам, у яких сторона дорівнює причілку будови, а чільна стіна сіней дорівнює діагоналі правого крила. Ліве крило побудовано аналогічно правому, лише обидва покої менші розміром тому, що лівий причілок коротший (на товщину двох вінців) правого.

Сотенну канцелярію Веркиївки[63] можна теж зближати з второпочепською і трактувати так, що великий центральний покій – сіни тут розділено подовжньою (паралельно причілку) стіною на два покої : менший – сіни і більший – прихожа. У веркиївській сотенній канцелярії, як і в второпочепській і ряді інших, праве крило складається з близького до квадрату покою – контори і видовженого чотирикутника – архіву. Його причілок, як і внутрішній розмір цілої будови, визначається діагоналлю контори. Чоло суміжної прихожої дорівнює половині діагоналі правого крила, а чоло сіней дорівнює половині причілка будови. Ліве крило побудоване аналогічно правому.

Будівлі дев’ятої групи продовжують намічений починаючи з четвертої групи процес поділу зрубів поперечними переборками на два менші покої: в будовах дев’ятої групи цей процес поширюється і поперечними переборками діляться не лише дві крайні дільниці, а й інші. Схеми планів будівель цієї групи асиметричні.

План сотенної канцелярії в Нових Млинах[64] складається з трьох нерівних дільниць. Крайня ліва дільниця (караульня) поперечною переборкою поділена навпіл на два однакові покої. За ними йдуть квадратові в плані сіни, що займають усю ширину будівлі. Чільна стіна крайньої лівої дільниці має довжину, що дорівнює половині діагоналі сіней. Права дільниця площею трохи менша за цілу ліву половину з сіньми. Вона двома переборками – одною подовжньою і одною поперечною – навхрест розділена на чотири покої, усі різної величини. Суміжні з сіньми присудственна та канцелярія мають довжину чола таку ж, як і сіни; ширина присудственної вдвоє менша її довжини, а канцелярія трохи вужча. Два крайні праві покої мають ширину таку ж, як присудственна та канцелярія, а довжина чільної стіни їх дорівнює половині довжини чола присудственної.

План сотенної канцелярії Виблів[65], як і в Нових Млинах, має на всю ширину будови сіни, суміжна з сіньми менша права дільниця перебита поперечною переборкою на два покої, а більша ліва по другий бік сіней переборками навхрест переділена на чотири покої. Схему плану сотенної канцелярії у Виблях побудовано в залежності від розмірів квадратової контори. Причілок сусіднього з конторою архіву дорівнює половині діагоналі контори. Отже, причілок будови дорівнює стороні + половині діагоналі квадратового покою – контори. Суміжна з конторою канцелярія має ширину (по причілку) таку ж, як і контора, а довжина чільної її стіни дорівнює діагоналі половини контори. Сіни разом з правою дільницею – квадрат; сторона його дорівнює причілку будови.  Внутрішній розмір чолової стіни хати дорівнює довжині чолової стіни контори, взятої разом із стінами, а причілок її відбирає 2/3 причілка будови.

Березинська сотенна канцелярія[66] є найбільша за розміром і найскладніша в плані між будовами дев’ятої групи. Вона має велику квадратову на всю ширину будови прихожу, що зближає її з такими будовами шостої групи, як сотенна канцелярія второпочепівська[67], а також із сотенною канцелярією Нових Млинів[68] дев’ятої групи. А тим, що поруч з квадратовою прихожою містяться теж великі, на всю ширину будови, але вужчі за прихожу сіни, березинська сотенна канцелярія нагадує розробку центра плану сотенної канцелярії Новгорода-Сіверського[69]. У відміну від Нових Млинів та Виблів, план березинської сотенної канцелярії має два аналогічних крила, і кожне крило двома переборками навхрест розділено на чотири покої.

В основу побудови схеми плану березинської сотенної канцелярії положено квадратову прихожу (В). Половина діагоналі її дає довжину чола сіней (А). Ціле праве крило – квадрат; він дорівнює прихожїй. Дві переборки навхрест ділять праве крило на чотири покої. Більший з них – квадратова контора; вона має сторону, що дорівнює 2/3 сторони крила. Цим визначаються форма й розміри останніх трьох покоїв правого крила. Трохи відмінно побудоване ліве крило. Воно також двома переборками поділене навхрест на чотири покої. Причілок лівого крила такий же, як і правого, а чільна стіна його довша тому, що квадратовий покій – «комісарство» має стіни довші, вони дорівнюють розміру чолової стіни сіней, взятим з їх стінами. Суміжна з «комісарством» куткова кімната виходить на чоло й причілок; повна довжина її чільної стіни дорівнює половині чола «комісарства». Цим визначаються розміри й останніх двох покоїв лівого крила. Отже, ліве крило подібне, але не тотожне правому.

До дев’ятої групи треба зачислити ще переяславський земський суд. Довгий чотирикутний план цієї будівлі мав великі на всю ширину будівлі сіни. Направо від сіней містилося крило, що двома переборками навхрест було поділено на чотири покої (прихожа, канцелярія, присудственна, писарська). Вліво від сіней дільницю поперечною переборкою було поділено на два покої (для возних та для чолобитчиків).

Характерна риса схеми плану всіх будов десятої групи полягає в тому, що поперечні переборки ділять будівлю на два ряди покоїв; з них один ряд виходить на чоло, а другий – на тилову стіну. Схеми плану козелецької сотенної канцелярії та погарського земського суду об’єднує ще й те, що більшу (праву) частину плану двома переборками навхрест поділено на чотири покої, а меншу частину поперечною переборкою поділено на два покої. В схемі погарського земського суду та чернігівської сотенної канцелярії чотири покої правої сторони вписуються в квадрат.

На плані сотенної канцелярії в Козельці[70] більшу праву частину двома переборками поділено на чотири, усі різного розміру, прямокутні покої. Менша, ліва, сторона поділена поперечною переборкою навпіл на два рівні по площі прямокутники. Між правою і лівою дільницями лежать сіни з сінечками. В основу побудови плану козелецької сотенної канцелярії положено прямокутник сіней; чоло цього прямокутника – сторона квадрата, а причілок – діагональ того ж квадрата. Сіни з сінечками разом мають площу, що дорівнює двом квадратам. Цим визначається розмір причілку будови. Повна довжина чола покоя, що міститься вліво від сіней, дорівнює причілковій стороні сіней. Повна довжина чільної стіни покоя, що лежить вправо від сіней, дорівнює внутрішній довжині лівого покоя. Цим визначається довжина чола будови.

Схема плану погарського земського суду[71] має особливе значення тому, що це одна з будов, дату побудови якої ми точно знаємо (1781 р.), а головне тому, що вона освітлює важливе питання: як компонувалися схеми такого типу будов, і дає на це питання ясну й незаперечну відповідь. Стіни погарського земського суду, за аналогією з другими тогочасними мурованими будівлями, мали в натурі товщину біля метра, а вміщена в Ділі схема товщу стін цілком ігнорує. Подана в Ділі схема плану будівлі і позначені там розміри показують, що при проектуванні мурованої будівлі погарського земського суду автор плану скомпонував його так, як компонували дерев’яну будову. При реалізації ж цього плану в натурі розміри покоїв залишили без змін, а стіни зложили товщиною не 18–20 см, як у дерев’яних будовах, а в метр і більше, як звичайно клали тоді стіни мурованих будинків. Стіни київської полкової канцелярії в Козельці, наприклад, мають товщу 98–100 см, а побудована вона лише на 20 літ раніше погарського земського суду. На схемі погарського суду крайній лівий покій, що виходить на чоло,– квадрат у плані, а суміжний прямокутний покій, що виходить на затилок,– прямокутник; його площа дорівнює половині квадратового. Останні чотири покої разом складають великий квадрат, його сторона дорівнює причілку будови. Цей великий квадрат навхрест поділено двома переборками на чотири різної величини покої. Чоло суміжного з згаданим квадратовим покоєм, що виходить теж на чоло, якщо до його довжини (8 арш. 2 верш.) додати 10 верш. – товщину двох вінців дерев’яного зрубу, буде дорівнювати розміру чола куткового квадратового покоя (9 арш. 3 верш.). Причілкова ж стіна цього суміжного покоя (як і лівого куткового начільного) дорівнює половині діагоналі квадратового крайнього лівого. Цим визначаються і розміри останніх двох покоїв, що виходять на тилову сторону будівлі. Схожу до описаної схему, ті ж засоби компонування і залежність всіх їхніх розмірів ми бачили в попереду розглянутих нами дерев’яних будівлях, зокрема в сотенній канцелярії Козельця (рис. 5).

Багатовікова практика будування в дереві настільки органічно зрослася з психікою будівників, що навіть в тих рідких випадках, коли їм доводилося проектувати муровану будівлю, вони і тоді мислили звичними архітектурними формами, засобами композиції дерев’яних будов. Відтворюючи ці будівлі в цеглі, вони, так би мовити, «перекладали» зміст дерев’яної архітектури на цегляну мову. В монументальному мурованому українському будівництві ХVII–XVIII вв. таке відтворення в цеглі дерев’яних форм, композицій і, навіть, часом конструкцій вже не раз відзначалося дослідниками. Тепер ми маємо змогу спостерігати той самий процес і в житловому будівництві. Треба підкреслити, що погарський земський суд не був виключенням, поодиноким фактом. Архітектурну композицію плану згаданої вже вище нами чернігівської Лизогубової кам’яниці[72] можна зрозуміти, лише «переклавши» її з цегли в дерево, себто замінивши метрові муровані стіни дерев’яними, товщиною 18–20 см. Тоді ми побачимо, що автор проекту цієї кам’яниці компонував схему плану її на тих же засадах, на яких компонувалися дерев’яні житлові будинки (такі, як розглянута уже нами козелецька сотенна канцелярія – рис. 5). Покій «F» чернігівської полкової канцелярії – квадрат; покій «С» – прямокутник, що має довжину (чоло) таку ж, як і покій «F». Сума ж причілків (внутрішні розміри) покоїв «С» і «F» дорівнює сумі довжини чільних сторін (теж внутрішні розміри) покоїв «Е» і «F». Себто ці чотири покої B, C, E, F, якщо усунути в уяві товщу цегляних стін, сприйматимуться як великий квадрат – зовсім так, як відповідні покої в сотенній канцелярії Козельця і Івангорода. У покоїв «А» і «D» розміри причілків дорівнюють відповідно розмірам причілків покоїв «Е» і «F». А довжина чола покоїв «D» і «А» дорівнює половині зплюсованої довжини чільних сторін покоїв «F» і «Е» (так само, як і у численних планах дерев’яних будов, розглянутих нами вищу, і у Івангороді також). При реалізації в натурі цього проекту розміри покоїв залишилися без змін, а через те, що стіни набули товщину метра з чвертю, план будови набув, розуміється, вже інших пропорцій.

Покої: комора, прихожа, архів, контора – чернігівської сотенної канцелярії[73] складають квадрат зі стороною, що дорівнює причілку будови, а чоло цілої будови дорівнює 3/2 причілка. Вихідний розмір при побудові плану давали сіни. Причілок сіней дорівнює чолу їх, взятому разом з углами. Цим визначається також причілок караульні та архіву. Після сіней на долю прихожої припадає 2/3 чола, а на контору 1/3 чола. Тильна ж стіна поділена на три рівні частини.

В суді земському в Острі[74] на чоло виходили два покої: квадратова кімната і сіни. Чоло сіней дорівнює діагоналі квадратової кімнати. Отже, сторона квадрата + діагональ і визначають довжину чола будови. Половина діагоналі сіней визначає довжину причілка тильних кімнат. Мала квадратова кімната тильного ряду дорівнює третині тилу. Чоло середньої кімнати того ж тильного ряду дорівнює стороні квадратової кімнати чільного ряду.

В полковій канцелярії Стародуба[75] (як і в сотенній канцелярії Чернігова та суді земському в Острі) суцільна внутрішня стіна ділить видовжений чотирикутник плану будови на два ряди однакової ширини, але різної довжини покоїв. Чолом будова орієнтована на північ, а на південь виходив тиловий ряд покоїв з піддашком перед ними. Покої чільного ряду розташовано симетрично: точно в центрі – вузенькі (4 арш.) сіни, обабіч два близькі до квадрату (прихожа й канцелярія) покої, а по флангам ще два, теж близькі до квадрату (архів й контора). В центрі тилового ряду покоїв – найбільша в будівлі кімната (її чоло дорівнює діагоналі углових покоїв чільного ряду). Крила тилового ряду, рівні довжиною, розбиті кожне на два покої, але по-різному. Праве крило скраю має «секретарську», такого ж розміру, як і суміжна їй контора чільного ряду. Поруч з «секретарською» – «протокольна»; її чоло дорівнює половині діагоналі «секретарської». Ліве крило складалось теж з двох покоїв: поруч з великою центральною кімнатою містилася канцелярія такої ж довжини, як «прихожа» (чи «канцелярія») чільного ряду, а скраю – вузенькі сіни такого ж розміру, як і сіни чільного ряду. План цілої будови мав форму видовженого прямокутника. Разом з піддашком відношення чола до причілка дорівнювало 2 : 1.

План будов одинадцятої групи складається зі зрубу хати, поперечною переборкою переділеного на два неоднакові покої, і великих, на весь причілок будови, сіней.

Зруб сотенної канцелярії Олішівки[76], жилі покої – прямокутник, його чоло – сторона квадрата, а причілкова – діагональ того ж квадрату; причілок більшої кімнати дорівнює половині діагоналі цілого зрубу хати[77]. Чоло будови дорівнює діагоналі квадрата, у якого сторона – причілок будівлі.

План магістрату в Острі[78], в частині побудови великої і малої хат, цілком повторює схему сотенної канцелярії в Олішівці, а чільна стіна сіней в Острі відносно хат менша, вона дорівнює половині діагоналі прямокутника обох хат. Звертає на себе увагу зовнішній вигляд будови: правий причілок будови показаний ніби обрізаним. Чи не була раніш будова магістрату в Острі більшою? Чи не мала вона поруч із сіньми ще іншого приміщення? Діло відповіді на це питання не дає.

В осібну дванадцяту групу входять будівлі з квадратовим (чи близьким до квадрату) планом, поділеним двома внутрішніми стінами навхрест на чотири покої.

Плани ропської сотенної канцелярії в селі Велика Вісь[79], як і плани інших будов цієї групи, побудовано особливо просто, ясно, чітко, логічно. Вся будова має в плані квадрат, поділений двома перехрещеними стінами на чотири покої, усі різновеликі. Побудова плану ведеться від найбільшого покою – квадратової канцелярії. Сторона квадрату канцелярії визначає і причілок сіней, і чоло контори. Половина діагоналей канцелярії дає сторону другого квадратного найменшого покою – архіву, а тим самим визначає також чоло сіней і причілок контори.

План сотенної канцелярії Кобижчі[80] – прямокутник, у якого причілок : чоло = 4 : 5. Причілок будови, поділений двома переборками на чотири камери, дорівнює діагоналі квадрата, сторона якого – чільна стіна тої хати, що виходить на чоло будови. Діагональ зрубу двох хат, що виходять на причілок, дає чоло будови.

План ніжинської сотенної канцелярії[81] – квадрат, розбитий двома переборками навхрест на чотири покої, але у відміну від плану ропської сотенної канцелярії одна з його ділянок розбита ще на два покої: сіни й комірку, а перед ними виділено піддашок. В основі побудови плану лежить квадратова в плані прихожа, найбільший розміром покій; діагональ + половина сторони прихожої і дають довжину чола і причілка будови. Останні покої утворюються двома внутрішніми навхрест пересіченими стінками. Причілок комірки (тюрми) дорівнює половині діагоналі прихожої. Цим визначається також ширина піддашка. Внутрішнії розмір чільної стіни сіней дорівнює чолу комірки з обома стінками.

План суда земського в Козельці[82] – близький до квадрату прямокутник. Він також розбитий на чотири покої, але у відміну від попереду розглянутих будов в земському суді Козельця тільки вподовж причілка йде суцільна пряма внутрішня стіна, а поперечна стіна сіней і суміжного з ними квадратового покою не дає прямої, бо причілки цих покоїв різної довжини. Ядро побудови плану – квадратова кімната (А). Суміжна з нею (по причілку) кімната (Б) рівна їй по ширині і довша на товщину одного вінця зрубу. Цим визначається причілок будови. Чоло будови (квадратова кімната + сіни) дорівнює діагоналі + половині довжини стіни квадратової кімнати (А). Причілок суміжного з сіньми покоя (видовженого чотирикутника) дорівнює діагоналі квадрата, у якого сторона – довжина чільної стіни сіней; тим самим визначається і причілок сіней.

В окрему тринадцяту групу ми залучаємо плани сотенної канцелярії в Слабині та суда земського в Стародубі. Особливістю цієї групи є те, що в великих сінях в кутку виділено рублену то «хату білу» (Стародуб), то комору (Слабин).

Сотенна канцелярія в Слабині[83] складається з двох поставлених поруч великих дев’ятиаршинних квадратових кліток. Права клітка переділена дошками вставню на три покої, а як саме, Діло матеріалу не дає. Відгорожена в кутку сіней квадратова комора має стіни розміром, що дорівнює половині діагоналі сіней.

Суд земський в Стародубі[84], як ми вже зазначали, містився в приватному найнятому у бунчукового товариша Бороздни будинку. Це ще більша за слабинську сотенну канцелярію будівля. В правій частині, що має форму прямокутника 11 арш. (чоло) на 12 арш. (причілок), містилися контора, секретарня та прихожа. Контора була близьким до квадрату покоєм. Сусідня з нею секретарня, маючи з конторою одну ширину, чільну стіну мала вдвоє коротшу. Діагональ цих двох покоїв, разом взятих, давала причілок прихожої, а тим самим і розмір причілку будови. Довжиною прихожа дорівнювала конторі й секретарні разом. Діагональ прямокутника усіх цих трьох покоїв визначала довжину чільної стіни сіней. Рублена «хата біла» в кутку сіней мала довжину стіни, що дорівнювала 2/3 причілка сіней.

В чотирнадцятій групі ми об’єднали будівлі з виступними покоями, хоч їхні плани належать до різних композіційних схем.

Суд земський в Батурині[85] – будова асиметрична в плані. Подовжню вісь композиції складають контора, сіни й ґанок. Ліву частину паралельно чолу поперечною стіною поділено на два покої. Праву, більшу частину складають теж два покої, але тут внутрішня стіна проходила вподовж причілка. Отже, без контори й ґанку батуринський земський суд можна було би залучити до четвертої групи. Ганок виступний ми теж маємо і в других будівлях; про них у нас мова була вище, а виступний покій – контору Діло зазначає тільки в батуринському земському суді. Схема цієї будівлі, вміщена в Ділі, дозволяє зробити висновок, що сіни були коротші причілка будови настільки, що з обох сусідніх покоїв в контору були прорізані двері. Таким чином, контора була середньої величини кімнатою, що меншою частиною входила в корпус прямокутний будівлі, а більшою частиною виступала за межу прямокутника будови. Внаслідок цього будівля в плані прибрала (разом з ґанком) форму хреста. Наші досліди житлового будівництва в м. Лебедині Сумської області показали, що і в XIX віці теж рідко, але будували хрещаті в плані хати[86].

Чотирикутники плану погарської та второпочепівської сотенних канцелярій було розглянуто нами уже в шостій та сьомій групах. Тому тут будемо говорити тільки про виступні покої цих будівель. У второпочепівській сотенній канцелярії[87] виступна контора мала таку ж ширину, як і канцелярія, так що стіни канцелярії (7 арш.) переходили в стіни контори. На причілку контора, як показує схема, закінчувалася півколом (його глибина – 5 арш.). Діло не дає лише відповіді на запитання, з чого була збудована ця контора. Можливо, що або сама контора, або, може, ціла будова була мурована. Тоді контора могла мати в натурі таку форму, яка показана на схемі. Що будівля могла бути мурованою і її все ж могли показати в Ділі подібною до дерев’яної схемою, свідчить схема розглянутого уже нами в десятій групі плану погарського земського суду. Але тоді незрозуміло, чому в документі про такий важливий момент, як цегляна кладка, нічого не сказано, хоч в інших місцях про це неодмінно говориться. А можливо і більш ймовірно, що будівля була дерев’яною і схема або умовно передає півколом шестигранний план, або дійсно теслі зуміли з дерева збудувати заокруглений виступ. Виступна контора погарської сотенної канцелярії мала в плані шестигранну форму. В погарській сотенній канцелярії[88] виступна контора примикала до лівого причілка будови, сполучалася дверима з прихожою, але її стіни не були продовженням ні чільної, ні тильної, ні внутрішньої стін основного корпусу. Вона мала форму шестигранника (чотиригранника з усіченими зовнішніми кутками), довжиною й шириною 5 1/2 арш.

Далі ми розглянемо будови, де виступна частина надає плану форму «глаголя».

Сотенна канцелярія в Прохорах, що її ми вже розглядали в другій групі, мала виступний покій, приточений до тилової стіни канцелярії[89]. Вміщена в Ділі схема лише показує, що виступна кімната була в плані шестигранник. Тут не дано жодного розміру цього шестикутника.

З розглянутих нами чотирьох будов чотирнадцятої групи дві останні цікаві й важливі тим, що вони мали план виступних покоїв в формі шестигранника, план цілком подібний до плану західних й східних ділянок дерев’яних (а за їх зразком і мурованих) церков. Плани погарської й прохорівської сотенних канцелярій показують, що шестигранна в плані форма не є властивістю спеціально церковного будівництва, але вживалася, хоч певно і не дуже часто, і в житлових будівлях. Не зайвим буде нагадати, що форму такого ж шестигранника мав виступний покій в одному з мурованих жилих корпусів Новгород-Сіверського монастиря.

Виступну, але квадратову в плані контору мала мглинська сотенна канцелярія[90], що перетворювала прямокутник в план «глаголем». План основного прямокутника цієї будови ми розглядали вже в третій групі.

Тепер розгляньмо ще три будови з планом «глаголь», але складніші по композиції. В сотенній первопочепівській канцелярії, розглянутій уже нами в четвертій групі[91], виступна частина складається з двох покоїв: сіней та комори – і виступ має довжину, що дорівнює половині чола основного зрубу. Ширина комори (і сіней) дорівнює чолу архіву, а довжина комори – половині довжини прихожої й сіней, разом взятих.

Магістрат в Стародубі[92] складається з двох нерівновеликих прямокутників, сполучених так, що вони утворюють в плані фігуру «глаголь». Більший розміром прямокутник складається з великої (9 арш. сторона) квадратової «збірні» (прихожої) та прямокутної кімнати, що дорівнює половині квадрату «збірні». Другий менший прямокутник поставлено впритул до «збірні» так, що його довша сторона з причілком «збірні» творять пряму; цей прямокутник складається з двох покоїв: квадратової контори та вузьких прямокутних сіней. Довша сторона цього меншого прямокутника дорівнює стороні квадрату «збірні», а коротша (причілок контори) – половині довжини кімнати разом зі «збірнею».

З двох – більшого й меншого – прямокутників складався і план воронізької сотенної канцелярії. Як свідчить вміщений в Ділі викреслений в масштабі план її[93], виступна частина сполучалася з основною в лівій половині корпусу будівлі. Розміри основного корпусу залежать від квадрата (К) зі стороною, що дорівнює причілкові (разом з піддашком). Чоло ж дорівнювало стороні + діагоналі цього ж квадрата. Стороні ж цього квадрата (К) дорівнював прямокутник виступної частини (писарська плюс контора). Чоло прямокутника («турма») + малі сіни також дорівнювали стороні квадрата (К). «Тюрма» – квадрат зі стороною, що дорівнює половині діагоналі того ж квадрата (К). Цим визначався також причілок піддашка. Чоло прямокутника «тюрма» + сіни малі + сіни великі дорівнювало подвійній довжині «тюрми». Чоло прихожої дорівнювало діагоналі половини прямокутника «тюрма» + сіни малі + сіни великі. Причілок писарської дорівнював причілку великих сіней. Причілок ганочка дорівнював половині причілка піддашка.

Була ще одна будова з планом «глаголь» – прилуцька полкова канцелярія; про неї ми скажемо трохи далі.

Нам лишається розглянути ще кілька будов, що їх плани не вкладаються в схеми розглянутих нами попереду груп.

Магістрат новий мурований в Ніжині[94]. В Ділі знаходимо лише схему планів трьох поверхів – «департаментів». На схемі зазначено розміщення покоїв і в них вікон та дверей і дано розміри покоїв, але розміри проставлено не всюди і не точно, тому на підставі їх викреслити план в масштабі неможливо. На схемі є нотатка, що «оной магістрат без кришки», себто недобудований. Віддалення його від мостової[95] (вулиці) до старого магістрату 23 арш., розмір вшир – 24 1/2 арш., себто будова в плані – прямокутник, наближений до квадрату. Нижній поверх на всю ширину будівлі прорізала посередині брама. Праворуч і ліворуч від брами симетрично було розташовано в кутках на вулицю дві крамниці (6 1/4 х 5 1/4 арш.). За крамницями вглиб будинку йшли дві кладові, що дорівнювали по розміру крамницям. Ближче до брами, поруч з крамницями й кладовими, були неширокі сходові клітки (3 1/2 на 2 арш.) зі сходами, що вели в льох (7 1/2 на 2 арш.). Треба припустити, що сходи від вулиці вели вниз до льохів, розташованих нижче рівня землі і котрі, можливо, йшли під крамницею й кладовою. Як показує схема, ці льохи були освітлені з боку брами люкарнами. Ззаду кладових, з того й другого боків брами були «крильця» – великі сходові клітки (3 x 8 арш.). Звідси безперечно вели сходи на другий поверх. В кожну сходову клітку показано входи від брами й з двору.

Середній поверх, як і нижній, було поділено впоперек на три частини: ширшу – центральну і вужчі, рівні між собою – бокові. Ліва бокова частина являла собою довгу (13 1/2 х 6 арш.) кімнату – канцелярію. Центральну частину складало «зало» (9 1/2 х 6 арш.). Вулична стіна зала відступала вглиб від чільної стіни будівлі, утворюючи посередині фасаду, таким чином, лоджію. Права бокова частина середнього поверху ділилася на контору і прихожу. Контора виходила на вулицю, за нею йшла прихожа, а в прихожій була відгороджена ще вузенька караульня. На задвірок виходило два ґанки (по бокам), а всередині – «сіни прихожі», що дорівнювали по ширині залові. Верхній поверх складало велике трьохсвітне «зало болшое». На вулицю зало виходило «балконом»-лоджією, що врізався вглиб зала чотирикутним уступом. Лоджія верхнього поверху була глибша, але вужча лоджії середнього поверху. Тильна сторона зала примикала до сіней (центр) та двох ґанків (кутки). Таким чином, обидва кутки тильної сторони будівлі являли собою клітки зі сходами, що вели від землі аж до верхнього поверху. Зало третього поверху з масою світла служило для урочистих зборів. Усі покої середнього й верхнього поверхів були теж світлі, з великим числом вікон.[96]

План сотенної канцелярії в Острі[97] складався з двох частин. Половина будови (А–В), як зазначено на плані, стара – «вовся дряхлая», друга (В–С) – нова, «способная». Стара частина, як видно з кресленика, відмінна від нової формою, розміром вікон, вишиною криші, а найбільше – і це головне – засобом композиції плану, різним підходом до оформлення зовнішнього вигляду. Нова частина характерна сухуватою симетрією, примітивністю побудування плану і тим, що в оформленні фасаду чільне місце посідає спокійна нейтральна площинність, гладь стін. В старій частині побудування плану характерне вишуканою динамікою частин, їх співвідношень, а в основі зовнішнього оформлення лежить асиметрія, динаміка мас. Тут архітектор намагається перемогти монотонність великих площин стін значним числом світлових пройомів та піддашками. Таким чином, гладь стін тут відіграє підпорядковану роль. Майстер зіставляє сильно освітлену гладь стін виступаючих наперед частин чола з м’яко освітленими площинами стін під піддашками та глибокі сильні тіні від самих піддашків, облямованих аркатурою на стовпчиках. Все це вносить рух, надав мальовничість фасадам. Таким чином, в двох частинах будови виявлено відмінні характери архітектурних засобів, що виходять з різних засад архітектурного світогляду й темпераменту. Не  буде перебільшенням бачити в старій частині остерської сотенної канцелярії характерну будову ХVII віку. За це промовляє не тільки те, що вона була вже «вовся дряхлая» і було їй певне більш сотні років віку, а й увесь характер архітектурної мови будови.

Переходимо до аналізу плану остерської сотенної канцелярії. Велика хата старої частини – квадрат. Половина діагоналі її дає чоло меншої хати, прямокутної. Причілки ж обох хат однакові. Глибина піддашків дорівнює чверті діагоналі великої кімнати. Нова частина – прямокутник, ув’язаний розміром покоїв з старою частиною. Чоло цілої нової частини дорівнює подвійному розміру чола більшої хати старої частини, а причілок дорівнює діагоналі тої ж хати. Таким чином, прямокутник нової частини має сторони 3 : 2. Чоло хат нової частини дорівнює половині чола старої частини будови, а по причілку нову частину поділено навпіл.

Дещо подібний засіб побудови плану має прилуцька полкова канцелярія[98]. Відносно складний план її читається, проте, легко, і в побудові його помітно руку вправного архітектора. В плані головного корпусу розрізняємо квадратове праве крило (гродський суд) і видовжений прямокутник, вужчий за квадрат,– ліве крило (полкова канцелярія). Крила сполучено сіньми. Позаду полкової канцелярії стояла ще одна частина будівлі – прямокутник, вибудований окремо від головного корпусу, але сполучений з ним сінечками. Ядро побудови плану будівлі – квадратова канцелярія. Половина внутрішньої діагоналі канцелярії дає чоло сіней, а половина діагоналі зрубу зі стінами тої ж канцелярії дає чоло лівого куткового прямокутного покою. А вся ліва частина будівлі разом із сіньми – прямокутник, у якого чоло має довжину квадратової канцелярії + діагональ її.

Зруб правого крила – квадрат; його сторона дорівнює половині лівого крила разом з сіньми. Оскільки сторона правого крила більше причілка лівого, то праве крило «глаголем» виступає за лінію тильної стіни лівого крила. Окремі покої правого крила мають такі розміри: причілок більшої кімнати, що виходить на чоло, дорівнює чільній стіні сіней; та ж довжина чола сіней визначає довшу стіну «контори», а тим самим і писарської.

Рундук з чола дорівнює чолу сіней, а виступає на довжину, що дорівнює половині сторони квадратної канцелярії лівого крила. Задня прибудова – прямокутник в плані. Правий причілок цього прямокутника разом із сінечками, що сполучають прибудову з головним корпусом, має той же розмір, що й праве крило будови, а лівий причілок (контора) дорівнює половині чола лівого крила без сіней. Довжина чільної стіни контори прибудови дорівнює діагоналі половини квадрата (канцелярія) лівого крила головного корпуса. Причілок караульні дорівнює 2/3 причілка контори.

Прилуцька полкова канцелярія виявляє замилування майстра її до елементів живописної динаміки – асиметрії. По архітектурним формам полкова канцелярія в Прилуках, як і ряд інших будов,– типовий старшинський жилий будинок. Висока криша, світличка на чердаку, просторі ґанки були характерними прикметами житлового будівництва заможних людей того часу. В «Описании имений» гетьмана Д. Апостола, зложеному 1734 року, зустрічаємо вказівки на такі світлиці. Так, на хуторі Панасівському під Гадячем була «світличка неболшая с малою коморочкою; к оной светлице сени... к оным сеням приделаны два крылечка неболшія; над передним крыльцом рубленная светличка маленькая».

В Гадячі в замку було чотири будинки з ґанками й світлицями. Один з будинків складався з сіней і чотирьох світлиць – двох більших поруч з сіньми і двох менших скраю. Двері в них були липові столярної роботи, а притолоки дубові різьблені. Кругом світлиць йшли ґанки. До сіней з обох боків прироблено було «крильца», а над ними – дві світлички маленькі рублені. Круг одної світлички йшли ґанки. Світлиці ці стояли на п’яти «анбарах».

Другі світлиці, вельми ветхі, «прозываются Бруховецкого», стояли теж на чотирьох «онбарах» дубових і льоху. Будівля складалася з сіней та двох великих світлиць й двох маленьких кімнат. Кругом будівлі йшли ґанки, а перед сіньми крите «крильцо».

Третя будівля «прозиваєтся Хмелницкого» – на проїзжих воротах і чотирьох чуланах стояли світлиця й кімната, а між ними сіни. Кругом йшли ганки, до ґанків прироблене одно «крилцо».

Замкова канцелярія складалася з двох світлиць й кімнати та сінець, рублених між ними. До сінець прироблено «крилцо» з чердаком маленьким^[99].

Попівський дім ХVIII ст. в с. Курашівцях Могилівського повіту Подільської губернії[100] мав таку ж, як прилуцька полкова канцелярія, високу кришу, ґанок і над ним «мезонин». Тут навіть ґанок з світличкою зміщено з центру будівлі вправо, як і в прилуцькій полковій канцелярії. В садибі Рогозинського в с. Великі Тополі за описом 1771 р. точнісінько, як в прилуцькій полковій канцелярії, панський будинок складався з двох крил з сіньми посередині. На фасаді був ґанок з 6 стовпами-колонами. З сіней – хід нагору, де була кімната, а з неї хід на балкон, на стовпах ґанку обставлений балюстрадою^[101]. В Полтаві в середині XIX віку між «образцами протекшей старины» можна було бачити будинки, що мали «крышу высокую в два яруса, крытую дранню. Из крыши выдавался мезонин о двух окошках»^[102].

На Поділлі і в західних областях України ще й зараз можна зустріти чимало будинків старовинних з високими кришами, ґанками і світлицями на горищі. В XVIII ж віці вони були поширені по всьому терені України – і на Правобережжі, і на Лівобережжі.

Земський суд в Іваниці^[103] – великий дерев’яний рублений одноповерховий будинок; план його, у відміну від прилуцької полкової канцелярії, побудовано симетрично. Середньою стіною будинок був поділений на дві нерівні половини: ширшу – чільну і вужчу – тильну. Сіни і піддашок ділили будинок на дві симетричні половини – праву й ліву. Вузькі прямокутні сіни займали центр покоїв чільного ряду. Обабіч сіней – однакові прямокутні, витягнуті по причілку покої («підпискам» та для «чолобитчиків дрібних»), за ними кутки займали два квадратові покої («для адвукатів» та «для почесних»). Тильний ряд складали два прямокутні покої («контора» й «караульня») на кутах причілків. Обидва ці покої мали довжину таку ж, як і суміжні їм квадратові покої чільного ряду, але були вужчі по причілку. Центр тилу будівлі займав просторий піддашок. Між піддашком та конторою й караульнею було двоє маленьких сінечок.

План будівлі логічно продуманий, і розгорнуто його красиво в легкому плавному ритмі. Ядро побудови плану – квадратова «хата адвукатів». Вправо від неї відкладається ще три таких же квадрати. Це й буде довжина чола будівлі. Крайній правий квадрат – «кімната для почесних чолобитчиків». Розміром діагоналі прямокутника, що становить чільну половину будівлі, з надвірних кутів «хати адвукатів» та «для почесних чолобитчиків» відсікаються межі сіней і кімнати «для підписків» та сіней і «кімнати для дрібних чолобитчиків». Причілок цілої будови визначається діагоналлю двох покоїв: «підпискам» та «сіни», разом взятих. Діагоналлю «хати адвукатів» з кутів тилової сторони будівлі відсікається довжина «піддашшя». «Контора» й «караульня» довжину мають таку ж, як і суміжні з ними «хата адвукатів» й «для почесних чолобитчиків».

План земського суду в Прилуках^[104] – прямокутник з відношенням чола до причілку 3 : 2; він складався з семи різних розмірів покоїв. Вподовж чола прямокутник двома внутрішніми стінами ділився на три частини: ширшу – середню і дві крайні (причілкові) – вузькі, неоднакової ширини. Довжина чола прямокутника середньої й правої дільниць, разом взятих, відсікається з кутків правого причілка будови діагоналлю, що має довжину будови. Відсічена ліва дільниця поділена по причілку на два покої: сіни й караульню; причілок сіней займає одну, а караульня дві третини причілка. Чоло центральної дільниці так само поділено на дві частини, з них на центральну припадає дві, а на крайню праву одна третина. Центральна дільниця розбита на дві камери: велику прихожу, на яку припадає дві третини причілка, і меншу – «для підписків», на яку залишається одна третина причілка. Вузька права причілкова дільниця розбита на три рівні між собою частини.

Київська полкова канцелярія в Козельці^[105] містилася разом з гродським судом, як і в інших полкових центрах, в одному будинку. В Ділі збереглися план обох поверхів і чільний фасад цієї мурованої двоповерхової з льохом будівлі. Проведені нами в 1954 році обміри й дослідження будівлі в натурі^[106] показали, що вміщені в Ділі кресленики плану й фасаду доволі точні і докладні^[107], а по-друге, що будівля збереглась до нашого часу дуже добре, а зміни пороблені в ній незначні. Проведене дослідження будови дозволяє прийти до висновку, що збудована вона в середині ХVIII в. одночасно з Козелецьким собором[108]. Будівельний матеріал в обох цих пам’ятках, техніка кладки однакові. Особливо близькі між собою ганки: і в соборі, і в полковій канцелярії вони складені кладкою, не перев’язаною з головним корпусом, а впритул. Архітектурні форми, зокрема форма низьких опецькуватих колонок їх, дуже близькі. Характер ліпних оздоб на фасадах обох пам’яток ой самий, лише в полковій канцелярії вони простіші.

Аналіз обмірних креслеників показав, що план будови – прямокутник зі сторонами 2 : 1. Половина діагоналі квадрата, що є половиною прямокутника будови, дає внутрішню довжину покоїв, орієнтованих на схід, а половина сторони того ж квадрату дає довжину чільної стіни куткових покоїв, орієнтованих на захід, а ширина покоїв дорівнює 1/3 сторони того ж квадрата, і, нарешті, товщина стін дорівнює 1/10 сторони квадрата.

План ганку теж прямокутник; довжина чільної стіни його дорівнює половині причілка будови, взятої разом з пілястрами.

Поверхи на фасаді поділено «по золоту».

Завершення вікон і дверей – півколо. Склепіння в обох поверхах теж виложено по циркулю. Вікна партера з наличниками мають розміри а х а, а висота їх з сандриком дорівнює а + а. Арка між колонами ганку – понижена, з центром на висоті, що дорівнює половині висоти просвіту.

* * *

На цьому розгляд планів урядових установ Гетьманщини закінчуємо. Нам залишається додати кілька заключних зауважень.

Аналіз планів показав, що цивільне будівництво у ХVIII ст. на Україні було сферою живої активної творчості теслів-будівників. Позбавлене застиглих утертих шаблонів, воно постійно, невпинно і органічно розвивалося. Розглянутий нами матеріал дає змогу заглянути в творчу лабораторію народних архітекторів того часу, познайомитися з колом архітектурних ідей, якими живилася думка народних будівничих, простежити напрямки й шляхи розвитку житлового будівництва. Поміж урядовими будівлями ми бачили споруди, що являли собою примітивне зіставлення поруч кліток-зрубів. Інші будівлі мали план типових трикамерних хат (з сіньми то посередині, то скраю); їхні плани являли прості, але все ж композиції, і прямокутна будова складалася то з трьох квадратів, то з квадратів й прямокутників; чільна стіна цих прямокутників або дорівнювала часто половині діагоналі квадрата, або розмір її визначався якоюсь іншою, але обов’язково залежною від сторони чи діагоналі квадрату мірою.

Друга частина будівель, затримуючи в плані загальну форму прямокутника і основне членування хати, ускладняла план шляхом поділу одного, часом двох, а іноді й усіх трьох покоїв пересічками. Третя частина будівель уже порушувала в більшій чи меншій мірі схему трикамерної хати. Нарешті, четверта частина зовсім відходить від схеми хати і утворює уже плани композиційно складні, функціонально оправдані й обумовлені потребами установи. Були поміж урядовими установами також будови, що в основу плану клали прямокутник не з трьох, а з двох кліток. Крім будівель, що в плані складали видовжений прямокутник, часом з відношенням чола до причілка 2 : 1, 3 : 1, 3 : 2, зустрічалися будівлі, що розробляли зовсім відмінну схему плану – квадратову (чи дуже близьку до квадрату). Окрему групу складають також будови з «виступними» покоями. Як показав аналіз, в усіх групах побудова плану дотримувалась архітектурного ритму, певної залежності розмірів покоїв від якоїсь основної структурної одиниці.

Досліджуючи пропорціональність в побудові планів урядових установ Гетьманщини, ми не збиралися обстоювати думку, що усі тодішні будівники-теслі уміли орудувати й орудували циркулем й лінійкою і в кожному конкретному випадку ставили перед собою і розв’язували на папері певне геометричне побудування плану. Проте певна сума геометричних засобів побудови плану і залежностей між собою частин будови була, без сумніву, відома і вживалася широким колом будівників житлових споруд. Цього заперечити не дозволяє масове, повсемісне вживання улюблених композиційних засобів.

Воно свідчить про високо розвинуте у будівників чуття ритму, чуття пропорцій, архітектурної логіки й гармонії як у цілому, так і в окремих деталях. Це явище не стоїть ізольовано, а має прямий зв’язок з високорозвинутим почуттям ритму й майстерністю в розв’язанні композиційних завдань, що характеризує усі галузі народного українського мистецтва ХVII–ХVIII ст. І тому цілком закономірним є той знаменний факт, що творчість майстрів із народу, що збудували такі споруди, як прилуцька полкова канцелярія, суд земський в Іваниці, сотенна канцелярія в Острі та ін., принципово нічим не різниться від праць архітекторів з фаховою архітектурною освітою, що проектували і будували такі споруди, як київська полкова канцелярія в Козельці.

19.Х.1955