В селі Миколаївка чудом збереглася дерев’яна церков, так вона значиться в реєстрі пам’ятників архітектури. На жаль, в осені 2002 р. я побачив церков, обкладену білою, силікатною цеглою. Георгієвська церков у Миколаївці була побудована у 1882-1883 рр. В 1920-е роки дзвіницю та купол розібрали, перебудував церков у клуб. В 1990 р. керівник місцевого колгоспу Миколай Митрофанович Калмиков вирішив побудувати поряд новий клуб, а церков відновити. С того часу змінилися вісім парафіяльних священиків. Парафія церкви дуже мала, тільки на Різдво, водосвяття, паску та храмове свято Георгія Переможця приходить до 100 осіб, а в останні дні на службі 4-5, в взимку 1-2. Священик живе без всяких умов на околиці села, с маленькою дитиною, надовго він залишиться, ніхто не знає. Все це мені розповіла церковний староста, жінка – Олександра Іванівна Козаченко. Головна біда церкви, по її словам, що в ньому немає опалення.

В холі Миколаївського БК місцевий підприємець зробив невеличкий магазинчик набитий усякими товарами, від цього достатку та від вологості (у БК немає опалення) стоїть затхлий запах. Продавець Світлана розповіла, що в селі усі живуть тільки за домашнім господарством. Колгосп – банкрот. В БК проходять зібрання, та дискотека з плохою апаратурою, недостаток котрої доповнюється великою кількістю спиртного та зламаної меблі. Дивлячись на продавця, мені стало и самому смутно, якою виросте в Миколаївці молодь? А потім смута змінилася страхом, бо таких сіл сотні и тисячі по всій Україні. Дивує і відсутність прихожан у церкві, адже сьогодні далеко не в кожному селі є свій храм, якщо ж він стоїть, ще й стародавній, то люди до нього ставляться як до святині. Можливо, що цьому провиною є  та кількість священиків, без бажання служити на «краю землі» і звісно не зумівши з’єднати жителів села у храмі.

В Миколаївці жив після відставки (1830 р.) підполковник Михайло Васильович Греков, в 1813 р. за участь в Кахетинській експедиції, він одержав в чині прапорщика Шірванського піхотного пілка орден «Св. Анни» III ступеню, а в1819 р. за бій проти горців ордена «Св. Анни» III ступеню, та «Св. Володимира» IV ступеню.